Цьогорічна “Карпатія” – для багатьох ультрабігунів стала першим стартом у сезоні. Втім, боротьба за перемогу на кожній з дистанцій – була запеклою! Серед чоловіків перемогу на ультрадистанції (115км +8700м) здобули Андрій Ткачук та Андрій Лисенко. Третім фінішував Андрій Богай, закріпивши, таким чином, весь подіум за Андріями.
Результати:
1-2. Андрій Лисенко 19:45
1-2. Андрій Ткачук 19:45
3. Андрій Богай 22:13
Ми попросили переможців ультрадистанції поділитися враженнями від старту та планами на наступну частину сезону.
Андрій Лисенко
Маршрут цьогорічної Карпатії, напевно, найскладніший з гонок в Україні. Він і раніше був складним, а зараз, я думаю, сумніви пропали у всіх. Багато набору, але це вимушена міра через “компактність” Боржави. Хочеш довгу дистанцію, матимеш і багато набору. Маршрут звичайно не дуже “біговий”, але думаю, що Боржаву вивчили всі як слід.
Нам дуже пощастило з погодою. Майже не було дощу, а сонце показувалося не часто. От учасникам “марафону” вже добряче пекло. Особливо в першій частині дистанції було багато води, але в цілому було не так погано як я очікував, в плані того, що буде слизько. Організатори з робили 2 “заброски” речей, що дало змогу не носити з собою багато харчів. Друге КП в місці фінішу, думаю, для багатьох було великою спокусою не бігти останню петлю. Десь напевно кілометри з 30-го ми бігли з Андрієм разом.
Я не можу сказати, що карантин сильно вплинув на мою підготовку. За виключенням звичайно 1-2 гонок, що були відмінені. А щодо тренувального процесу, то карантин не змусив мене змінити ні час, а ні місце жодного мого тренування. Дуже прикро, що через перебільшені карантинні міри перестало тренуватися багато початківців…
Щодо наступних планів, тут, насправді, вибір то і не великий…. Не знаю хто з укр.організаторів буде проводити гонки цього літа. Тому дуже імовірно, що наступним стартом будуть «100Букомиль». Можливо повна дистанція. Що для мене буде новою сходинкою.
Андрій Ткачук
Якщо врахувати той факт, що справжні гірки я бігав минулого року на Chornohora Sky Marathon, а пересічену місцевість ще у грудні, то досить непогано біглось. Спочатку організм трохи входив у ритм, але після 20-го км справа налагодилась. Проте, профіль дистанції не дуже сприяв нормативному бігові…
Як на мене, то минулорічний варіант «Карпатії» є найоптимальнішим. Три досить довгі та складні спуски з хребта відрогами без дороги чи стежки, через ліс (і це на першій половині дистанції) – не вселили великого оптимізму до загальної картини… Траса цікава, але не для щорічного “вжитку”.
Сергій Сапіга та Андрій Лисенко трохи відірвались від мене на перших кілометрах, але на КП в Ждимирі (28,5 км) я їх наздогнав. Потім у Сергія почались серйозні судоми і він від нас відстав – більше ми його не бачили. Продовжили дистанцію разом з Андрієм у досить повільному та комфортному темпі з максимальною увагою до небезпечних ділянок дистанції. Відсутність глобальної мотивації та невідомість того, як поведе себе організм після 7-го вертикального кілометру дистанції, не вселяла бажання якось форсувати події. Це і визначило повільність та безпечність руху.
У планах “100Букомиль”, якщо вони відбудуться, пробіг “Сталевий гарт”… Але глобально підготовка йде до Чемпіонату світу з бігу на 24 години у Тімішоарі (Румунія), який відбудеться наступного року.
