У чоловічому півмарафоні на чемпіонаті світу з бігу по шосе в Копенгагені єдиним представником України став Микола Мевша, для якого цей забіг був першим стартом у складі національної збірної.
Микола посів 81-ше місце з результатом 1:03:59. Перемогу з рекордом Європи здобув швед Андреас Алмгрен (58:06).
Одразу після фінішу Микола Мевша розповів про свої враження від дебюту, особливості підготовки та про те, як розгорталася боротьба на дистанції.
Це був твій перший старт за збірну України і одразу — чемпіонат світу. Поділися своїми емоціями.
Задоволений, пробіг у своєму темпі та вибіг із 1:04. Траса чудова, але довелося боротися з вітром протягом всієї дистанції. Після 12-го кілометра залишилися вже без групи, далі мінялися лідерством із бігуном з Угорщини: то ми когось наздоганяли, то хтось нас. Розпочав біг трохи зашвидко. Перша п’ятірка була за 14:49, десятку вже точно не пам’ятаю (прим. проміжний результат на 10 км у Миколи був 29:49), а 15 км — за 45:15. До цього моменту біглося ще непогано, а от останні 3 кілометри далися складно. Борoвся до останнього, щоб вибігти з години та чотирьох хвилин, і на одну секунду мені це вдалося.
Я дуже радий! Вважаю, що як для першого виступу на чемпіонаті світу з шосейного бігу і загалом дебюту за збірну — це вдалий результат. Особливо враховуючи, що готувався фактично самостійно. Звісно, хотілося б піднятися вище в гори на збори й знайти компанію для тренувань, але загалом виступ хороший. Я показав свій стабільний час, який тримаю протягом року. Якби не вітер, гадаю, пробіг би сьогодні на 20–30 секунд швидше. Подивимося, можливо, цього року вдасться збігати ще краще — попереду кілька комерційних стартів, тож сезон триває.
Микола Мевша на розминці перед стартом півмарафону на чемпіонаті світу в Копенгагені. Фото Жорстка Атлетика.
Два тижні тому ти біг півмарафон у Польщі й показав трохи кращий час. Чи вплинуло це на сьогоденний результат, чи встиг відновитися? Якби не той старт, тут було б швидше?
Скажу чесно: перед тим півмарафоном у мене ще була комерційна пʼятірка, а перед нею — ударна робота. Вийшов такий графік: важкі тренування, наступного тижня — 5 км, потім півмарафон у Варшаві, який я виграв із часом 1:03:30, і ось сьогоднішній старт.
Якби я мав спонсора чи централізоване фінансування підготовки й зборів, я б не брав участі в такій кількості стартів. Але оскільки мушу сам себе забезпечувати — «вовка ноги годують» — доводиться стартувати. Щоб підготуватися та приїхати сюди, мені потрібно було заробити кошти на комерційних пробігах.
Тож якби я не стартував тоді, я б просто не зміг поїхати на підготовчий збір до Шклярської Поремби. Звісно, якби прибрати один-два старти, можна було б розраховувати на час у районі 1:03:00. Але що маємо, те маємо. Я зробив усе, що міг, задоволений цим і пишаюся, що виступав тут.
Микола Мевша на розминці перед стартом півмарафону на чемпіонаті світу в Копенгагені. Фото Жорстка Атлетика.
Ти згадав, що тренуєшся сам. Розкажи детальніше про свого тренера, де ти зараз мешкаєш і як проходила підготовка?
Вже четвертий рік я живу і тренуюся в Польщі, у містечку Лешно між Вроцлавом і Познанню. Там чудові умови: відкритий стадіон, де ніхто не заважає, ліс, велодоріжки. На збори виїжджаю за першої можливості — цього літа був у Польських Судетах.
Звісно, не вистачає компанії на тривалі бігові тренування (лонг-рани) та темпові роботи. У Шклярській ми перетиналися з Олексієм Писаревим, і коли графіки співпадали, бігали тривалі тренування разом. Це набагато продуктивніше і дає кращий ефект. А от спеціальні роботи доводилося бігати самому, адже у нас різні тренувальні плани.
Якби поруч був тренер, який міг би контролювати мої зусилля та брати аналіз на лактат, підготовка була б якіснішою. Мій тренер зараз у Харкові, ми не бачилися особисто вже шість років. Тренуємося повністю онлайн: у телефонному режимі та через месенджери. І навіть так ми довго працюємо та показуємо результати. Якби вдалося перевести цю роботу в офлайн-формат, це був би справжній крок уперед.
Мій тренер — Олександр Сердюк. Вітаю його з виступом його вихованця на чемпіонаті світу, передаю великий привіт і подяку йому та своїй родині!
Тут виступали рекордсмени світу та Європи, зібралося багато сильних бігунів. Попри твій великий досвід комерційних забігів, чи відчував ти хвилювання на цьому старті?
Основне хвилювання було пов’язане з тим, щоб показати свій максимум. Боявся, що через накопичену від попередніх змагань втому можу провалити день. Задача-мінімум була вибігти з 1:04:00, і це викликало мандраж, але я впорався.
А щодо суперників — я тверезо оцінюю свій рівень. Хлопці з світової elite-групи бігли попереду, а я змагався у своїй групі. У нас була своя боротьба з «братами зі Східної Європи» по дистанції, і вийшло доволі цікаве протистояння.
