Якщо імена Надії Волинської, Олександра Кратова та Руслана Глібова вже давно на вустах орієнтувальників різних поколінь та націй, то Катя Дзема – нове ім’я. І в останню ніч перед стартом орієнтування на Всесвітніх Іграх 2017 ми пропонуємо дізнатися трохи більше про цю дівчину, яка зробила величезний стрибок за останній рік.
Ти прийшла в орієнтування пізно порівняно з більшістю спортсменів. Розкажи як це відбулось, чому орієнтування і чи був до цього спорт у твоєму житті?
“Так, в орієнтування прийшла достатньо пізно. Мені на той момент було 19, до цього займалася бальними танцями та спортивним туризмом. Там також присутнє орієнтування і в нашій команді не вистачало людини з цим вмінням. Я дізналася що у моєму місті є такий вид спорту та вирішила спробувати. Займалася паралельно. Спортсмени привозили зі змагань медалі: як з України, так і з Європи. Мене це цікавило та стимулювало – також хотілося спробувати себе ще в чомусь новому для себе та довести собі що чогось варта”.
Перші тренування. Діти пізнають навички орієнтування поступово, а тобі одразу довелось змагатися на юніорських та дорослих дистанціях. Що було першим, чому ти навчилася та як були побудовані тренування дорослого новачка для подолання складних дистанцій?
“Перші тренування та змагання у мене вже були на такому рівні, що потрібно було багато чого вміти. В команді всі були більш досвідченні: вміли та знали які й де застосовувати технічні прийоми. А у мене мало що виходило, мало що розуміла. Можу сказати, що більш-менш зрозуміла, що таке орієнтування і з чим його їдять не так давно – приблизно рік тому. Найперше навчилася читати карту, знаки, але мала проблеми з читанням рельєфу – здебільшого бігала по азимуту на будь-якій місцевості :)”
“Так, виступаю в різних дисциплінах, а чому ні? Мені подобається, тим паче і виходить) Орієнтування бігом у мене в пріоритеті, але на даний момент я на невисокому рівні, тому можу поєднувати. Як кажуть, тримай удачу за хвіст)”.
Якщо казати про бігове орієнтування, які типи місцевості та дистанції тобі подобаються більше та чому?
“Місцевість подобається скандинавська“.
Орієнтування дуже різноплановий вид, які типи тренування тобі даються найважче, а які робиш із задоволенням?
“Звичайно, в тренуваннях є те, що не подобається робити: біг по зеленці тощо… Хто таке любить? але ж потрібно)”.
Цього сезону ти була “темною конячкою” – з кожним стартом приємно дивувала і маємо сподівання, що ти ще не спинилася:) Що змінилося у твоїй підготовці чи настав час?
“Переворот у голові відбувся після того як познайомилася з Сашею та Надією (Олександр Кратов, Надія Волинська – прим. редакції) і побувала з ними на зборі. Вони дуже цікаві приємні люди, багато що розповідали. Вони мене простимулювали та зараз надихають!
Чому пішли результати? Через серйозне ставлення та велике бажання працювати. Почала слухати тренера і виконувати її настанови, план підготовки. Тренер багато для мене робить та підтримує в усьому!
На українських стартах ти виступаєш у складі збірної Вінницької області, за межами України – у складі клубу чи збірної країни. Чи можна і чи варто порівняти емоції та відповідальність?
“Емоції, я би сказала, однакові. Оскільки в Україні хвилююся так само як і за свій, так і за командний результат як і у Швеції. З відповідальністю відношусь до всіх стартів”.
ВІ. Коли вперше ти почула про їх існування?) Як тобі атмосфера, відчувається щось особливе?
Помріяти. Якби можна було зазирнути у майбутнє, щоб ти хотіла дізнатися?
“У майбутнє би не хотіла заглядати – жити буде нецікаво. А я люблю сюрпризи та зміни у житті”.
А якщо можна було б обрати мову, якою би ти володіла досконально, яку б ти обрала?
Розкажи чим займається Дзема Катя у вільний час?
“У вільний час люблю помріяти та проаналізувати чи не даремно проходить життя і що потрібно змінити”.
Катю надихнули Надія і Саша, а може когось надихне її історія та приклад і вже за рік ми почуємо нове ім’я в українському орієнтуванні.
Що ж, тепер ми знайомі з нашою збірною та готові вболівати з ще більшою віддачею за кожного такого рідного орієнтувальника!