У Норвегії завершився найпрестижніший старт сезон — Чемпіонат Світу-2019, після чого Жорстка Атлетика поспілкувалась зі старшим тренером національної збірної Павлом Ушкварком про українські здобутки та найближчі плани збірної.
“Цьогорічний чемпіонат пройшов на дуже високому рівні, але мені трохи жаль що програму чемпіонатів розділили на лісову та спринтерську. Також, на мою думку, організатори трохи змістили акцент в бік телебачення, що вплинуло на якість дистанцій” – поділився своїми враженнями від першого “лісового” чемпіонату Павло. Програма ЧС-2019 складалась з кваліфікації середньої дистанції, фіналу довгої та середньої дистанцій та класичної естафети. На етапах КС випробовують формат гандикапу, та чи буде він включений у програму ЧС ще невідомо. “Чутки про включення додаткового виду, де переможцем має бути той хто першим перетнув фінішну лінію, вже ходять давно. Але поки що програма залишається незмінною” – додав Павло щодо змін у програмі “лісового” ЧС. Проте змін зазнав кваліфікаційний відбір (на середню дистанцію): вперше у фінал проходили не лише перші 15 з кожного забігу, а й ще додаткові 15 орієнтувальників, з країн які не пройшли за першим критерієм. На думку тренера збірної це не було вдалою ідеєю: “саме для більшого представництва країн у фіналі це і було зроблено, але я вважаю це марним, адже у фіналі такі спортсмени все одно нічого не покажуть”.
Що скажеш щодо результатів збірної? Якщо порівняти тестові старти та сам чемпіонат, чи вдалось зробити “роботу над помилками”?
“Можу сказати, що завжди хочеться більшого. Але якщо все проаналізувати, то саме такі результати були очікуваними”.
Руслан роздражнив вболівальників перемогою на O-Ringen, гарним виступом на кваліфікації й, звісно, срібною медаллю минулого року і завжди готові чекати від Кратова гарний медальний виступ, як думаєш що їм завадило “вбігти” у трійку?
“Я не вважаю за потрібне розголошувати мої думки, що саме стало причиною таких результатів. Це особисте. Іноді, мої думки не збігаються з думками спортсменів і це нормально. Тому краще питати в них самих, що вони думають з цього приводу”.
Ходять розмови/ чутки, що ти завадив “розкритися” певним спортсменам – що могло стати їх причиною?
“Дуже цікаво таке чути, бо моя роль полягає саме в тому щоб допомогти спортсменам розкрити свій потенціал. З іншого боку я розумію що є такі люди які готові звинувачувати у своїх провалах кого завгодно, окрім себе. На щастя таких людей в команді майже немає”.
У цьому сезоні ще два етапи Кубку Світу. За словами тренера, у Швейцарії Україна буде представлена Русланом Глібовим, а у Китаї – Русланом і Катериною Дземою.
Чи змінилось положення збірних (жіночих, чоловічих) у дивізіонах? Ці дивізіони спільні для лісових та спринтерських стартів?
“Завдяки спільним зусиллям нам вдалось залишитись у першому дивізіоні серед чоловіків та у другому серед жінок, в лісових дисциплінах. На спринтерську програму дивізіони не розповсюджуються. Але хотів би зазначити, що найбільший вклад все ж таки зробили Руслан у чоловіків, та Ольга у жінок”.
У тогорічному звіті старшого тренера національної збірної команди України ти зазначив, що “є 2-3 спортсмени зі складу збірної, які при певному підході, можуть досягти високих результатів” – чи вдалось їм їх досягти, і хто ці спортсмени?
“На жаль цим спортсменам не вдалося досягти кращих результатів. По-перше: це не так швидко як хотілось би. А по-друге, і основне: то це треба міняти підхід то тренувань, а часто й до всього ритму життя. Іноді люди просто не готові до таких змін“.
У цьому ж звіті ти радив спринтерам готуватися до ЧС-2020, певним чином пропускаючи цей рік, чи будуть подібні рекомендації “лісовим” орієнтувальникам?
“З наступного року будуть чергуватися спринтерський чемпіонат світу з лісовим чемпіонатом Європи й навпаки. Тому з наступного року “лісовикам” можна буде більше концентруватися на чемпіонаті Європи”.
ЧС-2019 завершився, чи можна сказати що вже почалась підготовка до ЧС-2020?
“Можна і так сказати”.
Які кроки на цьому шляху плануєш?
“1-3 листопада планується спринтерський збір у Вінниці. Ще один планується в кінці листопада – початку грудня у Києві. В більшу чергу вони будуть розраховані на кандидатів у збірну на ЧС-2020, але запрошуються всі охочі. Більше інформації про них буде трохи згодом”.
Цієї осені спливає твій термін тренерства. Висуваючи кандидатуру ти мав певні задачі для самого себе – чи задоволений тим, як впорався з ними?
“Моєю основною задачею було забезпечити відбір кращих спортсменів для участі у міжнародних стартах та забезпечити якісні умови для участі збірної команди у цих стартах, виходячи з наданих можливостей. На чемпіонат світу поїхали дійсно кращі, на даний час, спортсмени. Також на всіх стартах команда була забезпечена житлом, транспортом, тренуваннями, тобто були повністю закриті всі організаційні моменти. В цьому році ще раз вдалося домовитися з Сергієм Білошицьким який допомагав збірній України з відновлювальними процедурами. Тому хочу висловити йому велику вдячність від всієї команди! Ще особисту подяку хочу висловити Ігорю Мишко та Trekkig ™, саме завдяки їм команда забезпечена якісними шкарпетками та гетрами. Добре що є люди, які віддано підтримують нашу збірну!”
Що найважче на цій посаді?
“Найважче – все добре спланувати та щоб потім все відбувалось як заплановано”.
Завжди існують ті, хто підтримують, і ті, хто критикує – як гадаєш, відкритий діалог віч-на-віч міг би “розрядити”?
“Я абсолютно нормально ставлюсь до конструктивної критики, але не переношу на дух відвертий наклеп, тому і спілкуватись з такими людьми я не збираюсь. Ще я дуже не люблю коли мені в очі кажуть одне, а за спиною зовсім інше. Але як тренер я маю бути толерантним до всіх, хоч іноді це дуже важко. Добре, що майже з усіма спортсменами в мене дружні стосунки й їхня підтримка дуже допомагає. Я бачу, що мої зусилля недаремні”.
Будеш висувати свою кандидатуру цього року? Якщо не ти, то кого б ти бачив на цій посаді?
“На наступний термін свою кандидатуру виставляти не планую. Щодо посади, то тут важко сказати кого б я бачив, щоб це дійсно могло допомогти команді. Але персонально я, хотів би побачити як працювала б Людмила Павлівна, так би мовити не тільки словом, а ще б й ділом показала як потрібно працювати на цій посаді”.
