Як проходить твоя підготовка до змагань в день старту?
Я стараюся не думати про змагання напередодні, намагаюсь усіма можливими методами відволіктися. Можу прогулятися, навіть трошечки можу пройтися по магазинам. І вже за кілька годин до старту я починаю емоційно налаштовувати себе.
Раніше прокручувала багато разів в голові дистанцію, але зрозуміла, що все так непередбачувано, особливо на дистанції 400 метрів. Я зрозуміла, що головне – прийти максимально спокійним на стадіон і вже там налаштовуватися на результат.
Твоє улюблене тренування?
Я дуже люблю стрибкові тренування. Особливо, останнім часом. Раніше не все виходило. Зараз вже останній рік я зміцніла фізично і технічно виросла і вже можу змагатися на тренуваннях зі своїми старшими дівчатами, а це додає неабиякого азарту )
Найбільший розпач в спортивній кар’єрі?
Мабуть, як будь-яка молода спортсменка, я часто ставлю собі надто високі цілі, які не завжди мені виявляються “по зубам”. Найбільший розпач у мене був на відбірковому чемпіонаті перед Олімпійськими іграми в Ріо, коли я травмувалася. Тоді це було і фізично, і психологічно непросто. Я була не готова, а поставила собі високу планку. Думала, що впораюся. Але зараз розумію, що усьому свій час. Це була неприємність, з якої я для себе винесла урок.
Улюблений старт?
Один єдиний старт виокремити не можу. Люблю змагатися закордоном. Це завжди новий досвід, нові відчуття. Там менше відповідальності ніж на офіційних стартах, а суперники ті ж самі.
А особливо люблю змагання в кінці сезону, коли форма ще хороша, але основний офіційний старт вже пройшов. Тоді можна з деяким полегшенням змагатися, але ще перебуваючи на піку форми.
Змагання, які запам’яталися найбільше?
Це був перший мій чемпіонат світу серед юнаків. Там для мене все було абсолютно новим. Ну і ще чемпіонат Європи в приміщенні. Там була перша доросла медаль, перші дорослі емоції, відповідальність особлива. От тому він мені і запам’ятався.
Людина, котра надихає?
Це моя мама. Я завжди з неї брала приклад – вона сильна жінка і в житті, і в спорті, але при цьому ніколи не дозволяє собі грубість. Тому я дуже на неї рівняюсь (прим . ред. – Ольга Бризгіна – триразова олімпійська чемпіонка, рекордсменка світу).
Також мене дуже надихала Олєна Ісінбавєва. Коли я була маленька, я була на змаганнях «Зірки жердини», де вона встановила світовий рекорд. І з того часу і аж до завершення її кар’єри я слідкувала за нею і вона довгий час служила для мене прикладом.
Найоригінальніший приз, який вигравала?
Був такий цікавий момент на змаганнях у Франції, де спонсором виступала фірма нижньої білизни. Нам дали багато білизни. Це було неочікувано і смішно, такий собі неспортивний приз.
Твоє неспортивне захоплення/хобі?
У мене не так багато часу залишається на щось інше. Я не часто буваю вдома, але коли приїжджаю, то одразу починаю щось готувати, експериментувати – для себе, для друзів. Це моя віддушина. Моя фірмова страва – шпинатовий пиріг. Він робиться досить просто, але там є деякі секрети.
Один маловідомий факт про тебе?
Я дуже люблю співати… Але, мабуть, коли усі стояли в черзі за слухом і голосом, я стояла в черзі за швидкими ногами:) Тому моїм родичам і друзям доводиться терпіти, але на кожне свято я все-одно витягаю усіх в караоке.
Кросівки, одяг та гаджет?
Кросівки – Nike, люблю Nike Jordan і потихеньку збираю маленьку колекцію. Одяг у мене в основному весь спортивний. Але коли приїжджаю додому, відкриваю шафу і згадую, що я все ж дівчина і люблю наряджатися, коли є можливість.
Головний життєвий принцип?
Моя головна позиція – немає нічого неможливого. Будь-які рамки є лише в нашій голові.
P.S. А Instagram Анастасії пише так: “Eat Pasta Run Fasta” 🙂