Днями надзвичайна новина сколихнула українські бігову спільноту – одразу двом нашим спортсменам вдалося піднятися на п’єдестал чемпіонату світу з добового бігу. Вперше в історії України медалі світової першості здобули ультраранери: Андрій Ткачук виборов бронзу, а Олена Шевченко – срібло. Олена при цьому ще й встановила новий рекорд України.
Жорстка Атлетика не могла обійти стороною цей успіх, тож поспілкувалася з віцечемпіонкою світу, щойно вона повернулася до України.
Олено, як і де готувалися до чемпіонату світу? Наскільки складно суміщати материнство і професійне заняття ультрамарафоном?
У мене не було спеціальної підготовки до чемпіонату світу, бо війна, маленька донечка 3 рочки. Ми зараз живемо в Києві – тут нема родичів і друзів, які могли б допомогти з дитиною. Донька пішла в садок в жовтні цього року. Три тижні походила, а потім захворіла 10 днів перед виїздом до Тайваню.
Звісно, непросто поєднувати материнство і ультрамарафони. Після тренування потрібно погодувати дитину, погуляти, вкласти спати, і ще до вечора рази 2-3 рази погодувати, знов погуляти. І треба, щоб в тебе були сили та енергія для донечки, непросто було, багато чого не встигала. Але чоловік допомагав.
Ранній підйом, і за будь-якої погоди, настрою та самопочуття я бігала.Відновлення не було, масажів і зборів не було чотири роки.
Яку задачу ставили собі коли вирушали на Чемпіонат світу? Чи відчували потенціал побити національний рекорд?
Ставила задачу не зійти, і добігти до кінця. Бо торік на чемпіонаті Європи зійшла, хоч тоді більше було шансів потрапити в призи.
Чи складно було виступати у Тайбеї, не маючи достатньо часу на акліматизацію?
Складно! Дорога 2 доби, зміна часового поясу і клімату, поганий сон.
Що взагалі скажете про погоду, як біглося в таких умовах?
У день старту для мене була гарна погода не спекотно, був дощ і +18, трохи вітер. Але я бігла в травні в Польщі – там був дощ і +3, тому порівняно з цим погода в Тайбей була гарна.
Розкажіть про свою тактику по дистанції, ви більше половини часу трималися в десятці, але не в першій трійці. Наскільки складно було здійснити ривок, після стількох годин бігу?
Задача була стримати себе і не бігти швидко, постійно себе зупиняла, і тримала всю дистанцію один темп. Ривку не було, просто всі спочатку побігли швидко.
Що вживали для відновлення під час забігу? Чи є секретні рецепти у Олени Шевченко?
У мене було спортивне харчування від Медспорт України яке мені підібрали в клініці спортивної медицини. А секрет насправді є – мариновані огірки і чорний хліб.
Огірки під час дистанції?
Так, по ходу ти їси і п’єш. Звісно, якщо біжиш на результат. Коли нудить, то мені огірки і темний хліб допомагають.
Нудить, бо велике навантаження на весь організм і багато спортивного харчування, щоб була енергія. В якийсь момент просто більше нічого не заходить з їжі, а бігти на чомусь треба. Тому потрібно зняти рвотний рефлекс і нудоту.
Огірки везли з України?
Так, і хліб в багажі. Мало взяла – всій команді зайшли.
Які відчуття були на фініші, вірилося що здобули срібло?
Я думала, що я третя, тому звісно зраділа результату!
А які буди відчуття після доби бігу? Бачили фото ваших ніг
Звісно втома фізична, але ейфорія від гарного результату перекриває робочі больові відчуття. Все залежить від задоволення процесом і результатом. А взагалі кріпатури навіть не було. Тому могла краще, але не все одразу.
Скажіть чесно, зараз хочеться бігати? Чи подумаєте про це наступного року?
Як не дивно – хочеться! Бо сніг, ялинки, свято і хочеться пробігтися по місту і подихати цими відчуттями. Але ще не бігала, поки стримую себе – відпочиваю.
Як ультрамарафонці відновлюються після таких складних змагань, скільки часу спали потім?
Ще не почала відновлюватися, бо довга дорога додому. Відновлення для мене це сон і нормальна їжа.
Ви з Андрієм стали першими в історії України призерами чемпіонату світу з добового світу, які відчуття?
Відчуття нормальні, радісні, але це все роки бігу і праці. Мало хто вірив в ультраспорт і підтримував його. Тепер багато хто змінив свою думку.
Ми бачили, як гучно збірну України зустрічали під час відкриття чемпіонату світу. Взагалі відчули підвищений інтерес до України та подій що відбуваються?
Торік на Чемпіонаті Європи я не змогла стримувати сльози, бо тоді це був перший рік під час повномасштабної війни, і ці емоції мені завадили бігти. Цього року я була готова до такої підтримки і вдячна всьому світу! Тепер весь світ знає, що ми українці сильні, вільні і обов’язково переможемо це зло – росію.
Ще цікавий момент, українці їздили на змагання власним коштом? Чи була допомога від держави? І чи є призові на чемпіонаті світу?
Призових немає, лише медаль. А їздили ми й насправді власним коштом. Видали трохи форми. Нам сказали, оскільки це неолімпійський вид спорту, то нічого не винні, форму теж не обіцяли, але дали – і на цьому, мабуть, дякую.
Я спочатку відмовилася їхати, бо дорого, а потім сама писала міжнародній асоціації ультрабігу, щоб мене додали в список учасників. І поїхала на всі гроші – мабуть, щось відчувала. Як виявилося – недарма вісім років стирала кросівки. Виконала майстра спорту міжнародного класу – мама в декреті без спонсорів!
