Андрій Проценко не став зраджувати традиціям і вже вкотре приніс херсонській школі висоти під керівництвом Геннадія Зуєва золоту медаль зимового Чемпіонату України. Більше того, після успішної спроби на 215, Андрій збив планку на висоті 220, переніс на 223, але також збив планку. Тож маючи в запасі лише одну спробу та пропустивши 226, він поставив все на одну єдину спробу на висоті 2,28, що є рівною його найкращому результату в сезоні, і без проблем взяв її, оформивши таким чином золоту нагороду.
Варто відзначити, що доля золотої медалі ще не була вирішена, але досвідчений Андрій відразу зняв шипи і просто спостерігав за суперником на висоті 2,30, завчасно перенісши спроби на 2,32. І його план вдався!
Жорстка Атлетика поцікавилась у Андрія його версією подій, які відбулись в секторі.
Андрію, ти сьогодні переміг, так би мовити, на “класі”. Розкажи, це була твоя тактика, чи чому ти переносив висоти?
Справа в тому, що відчуваю дискомфорт в “ахілі”, тож я страхувався. На початку взагалі бажання не було, через больові відчуття вагався стрибати, чи не стрибати. Але Олег Дорощук молодець, підзавів мене трохи, тож довелось виходити на максимум!
Можна сказати, що ти сьогодні виступав в стилі Богдана Бондаренка, він також любить перемагати буквально кількома стрибками. А як тобі такий підхід?
Мені подобається, коли є конкуренція, коли тебе заганяють у відповідні рамки, це дуже тонізує! Мені подобається, коли є емоції, саме в таких умовах можна показати дійсно гарні стрибки! Ну і це для мене не основний старт, оскільки цілюсь на Чемпіонат Європи, тож вирішив перестрахуватись і мінімізувати кількість стрибків.
Перед континентальною першістю матимеш ще старти?
Так, ще буде старт в Торуні 17 лютого, така собі репетиція Чемпіонату Європи.
Про відчуття питання, ти вже який раз показуєш 2,28, чи маєш запас на вищі стрибки?
Так, ще на першому старті я показав 2,28, але не зовсім впевнено, вже на наступному стало значно краще, відчував, що заряд є, по відчуттям можна і 2,33 стрибати. Дещо не потрапляю в свій розбіг, от сьогодні вже було близько, але все одно ще не зовсім те що треба, буду готуватись.
Фото (с)Дмитро Вакулка
