Жіноче багатоборство на цьогорічному Чемпіонаті України зібрало гарну компанію. А не секрет, що гарна компанія – запорука цікавої боротьби. І от саме п’ять видів багатоборства в Сумах і стали підставою для такої боротьби, а головними дійовими особами тут були Аліна Шух та Ганна Касьянова (Мельниченко). І саме остання зуміла дотиснути справу до кінця і забрати золото національної першості (4434 бали проти 4412) попри певні обставини!
За видами результати переможниці наступні (60 з/б, висота, ядро, довжина, 800м): 8.33 – 1.74 – 13.88 – 6.00 – 2:18.82. Як це відбувалося, а також про свої життєві пріоритети розповідаємо далі зі слів чемпіонки.
У вас склалася цікава боротьба на останньому виді!
У нас з Аліною була різниця менше двох секунд і мені потрібно було її не відпускати. Я в неї вчепилася зубами, навіть трохи в пам’яті всплили спогади з Чемпіонату світу, де мені треба було триматися за канадку:) Тому вчепилася в Аліну і терпіла як могла.
Якщо за видами коротко підсумувати: що вдалося, що ні?
Бар’єри в принципі з таким стартом нормально, висота – 174 це, звичайно не моя висота, але я ледь не завершила на 168, тому не гнівила Бога, була рада і 174. Ядро також задоволена!
А от довжина залишила великий осад. У мене була третя спроба без заступа на 6,30 м. Але суддя каже, що заступ. Я підходжу, бачимо, що заступу на пластиліні немає, на що суддя стверджує, що заступ був і направив дивитися на камері. Дивимося на камері: заступа немає, а яму вже зарівняли, тобто заміряти не можемо. А спроба була 6,30 метрів і це 90 очок про всяк випадок. Це вже вище міжнародника, я б вже в рейтингу була б третьою у світі, і це також бали для Олімпіади. Він говорить йди стрибай четверту спробу, але розбіги всі прибрали. Ну і звісно не вийшло стрибнути…
Тож я така зла була перед 800 через це. Думаю, що якби я ще програла на 800 і це б мені вартувало золотої медалі… Було б дуже прикро. Однак, в результаті перше місце і я задоволена!
Чи можна говорити, що повернення вже відбулося, чи воно ще триває? Як ти охарактеризуєш цей процес?
Я не можу сказати, що я прям повертаюся до великого спорту, тому що я прекрасно розумію, як треба тренуватися, якого режиму дотримуватися для спорту високих досягнень. Тому я тренуюся, я не жертвую своєю дитиною. На першому місці для мене – це дитина. Спорту я віддала все своє життя, тому я вже нічим не жертвую заради нього.
Я зараз тут вже два тижні, адже лишилася тут після Командного чемпіонату України, і мені здається, що я вже стільки пропустила в життя своєї дитини, що цього ніщо не варте. Тому завтра з самого ранку виїжджаємо! А поки роблю це для себе в задоволення і дуже рада, що в мені ще повертається цей азарт перемагати! Тому напевне і вдалося перемогти. Якби не було цього азарту, то, мабуть, можна було б і зав’язувати!
Фото: Дмитро Вакулка
