Одним з найпомітніших результатів Чемпіонату України, що відбувається 29-30 серпня у Луцьку, став результат Ірини Климець з метання молота. 71,71 метри у фактично тренувальному (за словами спортсменки) режимі (а також кидок за 73 метри двома тижнями раніше там само у Луцьку) дають підстави думати про те, що дійсно рекордні показники не за горами. Про це ми і поговорили з Іриною після її чергового чемпіонства, а також про такий незвичний сезон-2020 та як атлети знаходять нові можливості у цей період.
Зрозуміло, що для кожного спортсмена було складно прийняти всю ситуацію зі перенесенням Олімпійських Ігор і загалом кардинальними змінами у змагальному сезоні. Як у тебе все складалося, як ви з тренером перебудували підготовку?
Зимовий чемпіонат України ми проходили ще на повному завантаженні і результат вище ми хотіли показати на Зимовому Кубку Європи. Ми поїхали в Туреччину, де вже на тренуваннях я метала за 71 метр. І за тиждень нам повідомили, що Кубок скасовується. А ще через тиждень стало відомо про перенесення на рік Олімпіади.
Звичайно, що помінялося все. Ми зараз з тренером більше працюємо в технічному напрямку, підняли силові показники. Ми вирішили, що мені ще є куди розвиватися у фізичному плані. Ми порівнюємо мої силові показники з суперницями з Польщі, і скажу, що я обожнюю своїх конкуренток полячок, вони мене мотивують.
Зараз найбільша проблема – це перенести ті силові показники в метання, зробити правильний рух, щоб воно перенеслося у кидок. Це складно, але ми працюємо, стараємося.
Зараз поновилися міжнародні старти. У зв’язку з карантинними обмеженнями, як вдається виїжджати?
Так, нещодавно був Континентальний тур в Угорщині. Туди було дуже складно виїхати. По-перше мені зробили дозвіл і офіційне запрошення угорці. У мене були квитики через Польщу і я виїжджала 18 числа і там були проблеми через те, що Польща заборонила транзит. Тоді організатори зв’язувалися з аеропортом і вирішили це питання. Звичайно, напружено було все, але якось доїхали. На змаганнях, звісно, трошки незвично, усі ці дистанції і обмеження. Але нічого, будемо звикати. Дуже не вистачає стартів, хочеться змагатися на міжнародному рівні, з тими ж самими полячками, наприклад. Хочеться пробивати результат саме на міжнародній арені.
Ти кайфонула більше на врученні премії Людина року Волині (що відбувся ввечері напередодні ЧУ) чи від змагань?
У мене насправді зараз дуже напружений період. У мене вирішується квартирне запитання, мені область дарує по співфінансуванні квартиру, тому я налагоджую ці питання. Вчора було вручення премії Людина Року Волині і я виграла в номінації Спортсмен року. Так, була в платті, такий вечір насичений, приїхала втомлена. Але думаю кайфонула і там, і там. Сьогодні метала в своє задоволення. Зробила таке собі тренування, прикидочку. Не було такого мандража сильного, прийшла досить розслаблена.
Того року на Чемпіонаті України я менше метнула. Ми розуміємо, що метнувши 71.71 метри, я ще не викладалася. Хочеться вже зробити такий кидок, щоб попасти в техніку, реалізуватися. І впевнена, що будуть значно більші метри. Думаю, скоріш би вже побити рекорд України. 74,52 – вже ж недалеко!
