15-16 червня в місті Сколе вперше відбувся трейловий ультрамарафон Skole Ultra Trail (SUT). Трейл зібрав понад 350 учасників, які змагалися на одній з чотирьох дистанцій:
- “Дракон Гора” – 20 км
- “Острів Пасхи” – 34 км
- “Скелі Довбуша” – 52 км
- “Яворина” 101 км
Результати на всіх дистанціях – вже є на офіційному сайті змагань
В рамках дистанції “Скелі Довбуша” (52км) – проходив чемпіонат України з гірського бігу (довга дистанція).
Серед чоловіків найшвидшим на “Скелях Довбуша” був Сергій Попов, таким чином виборовши вже вчетверте поспіль титул чемпіона України.
Перша трійка у чоловіків виглядала так:
- Попов Сергій – 5:34:20
- Бондаренко Анатолій – 5:38:00
- Слюсаренко Ігор – 5:42:29
Серед жінок перемогу здобула Наталія Гусиніна. Друге і третє місця посіли Олена Хашко та Аліса Діхтенко відповідно:
- Гусиніна Наталія – 7:21:39
- Хашко Олена – 7:23:54
- Діхтенко Аліса – 7:40:06
Ми взяли невеликі постфінішні інтерв’ю з обома чемпіонами для читачів Жорсткої Атлетики:
Сергій Попов:
Хоча мені й хотілося перемогти на Чемпіонаті України (ЧУ), проте я розумів, що це майже нереально. З одного боку – ще не відновився від 100км del Passatore (25 травня) та Чемпіонату світу (ЧС) в Португалії (який проходив за тиждень до ЧУ). З іншого – цьогорічний склад заявлених учасників був найсильнішим за останні 4 роки: Євген Глива, Анатолій Бондаренко (тричі був призером ЧУ гірського бігу на короткій дистанції та має результат на “половинці” 1:05:50), Ігор Слюсаренко – минулорічний призер ЧУ з гірського бігу на довгій дистанції та учасник Чемпіонату Світу в Польщі), Ігор Панченко…
Проаналізувавши мій стан та шанси – вирішив ризикувати та почав незвично швидко для себе. В результаті ми з Бондаренко відірвались вже на перших кілометрах. Більшу частину дистанції я лідирував, біглося досить легко десь до 26 км, далі стало складніше. Позиційно ми з Толіком по черзі виходили вперед. Аж поки перед горою Лопата мене не почало судомити. Там я свого візаві відпустив, і вже готовий був змиритися з другим місцем. Проте на підйомі все ж наздогнав його. Коли ж пішов спуск я зрозумів, що зможу втримати титул чемпіона, хоча було вже дуже важко, трохи темніло в очах, трохи німіли руки і судоми не відпускали.
Зрештою я пересік фініш і далі пам’ятаю, що мені лише хотілося полежать на траві й що дівчинка з нашого клубу усіляко намагалася привести мене до тями – то підносячи колу, то поливаючи водою…
На гірському бігу не буває легко… Тим паче, після ЧС в Португалії відновитися не встиг. Тижня було точно замало. Трохи допомогли масаж та сауна. Але м’язи ще місцями боліли, та й загальна втома відчувалася.
Гадаю, конкуренція на гірських стартах – буде зростати, бо все ж зараз тут є можливість виконання кваліфікаційних нормативів. Хоча і підготовка до таких дистанцій дуже специфічна і думаю не кожен ризикне, наприклад, пожертвувати результатом на шосе задля гірського бігу.
Маю велику подяку організаторам за маршрут та розмітку! Справжній трейл, який вимагає і витривалості, і технічних навичок. Дуже високий рівень організації!
Згідно документів Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ), цього року перші на ЧУ серед чоловіків і жінок – їдуть на ЧС за рахунок федерації. Я на це дуже розраховую. Як і на гарний результат в Аргентині. Час підтягнути слабкі місця є, бажання є, треба поїхати і гідно представити Україну
Наталія Гусиніна:
Біглося важкувато. Було дуже спекотно, багато комарів. Я погано розрахувала кількість води, яку брала з собою, тому потерпала від спраги. Щодо конкуренціі, цього року Сколе трейл проходив одразу ж після ЧС в Португаліі, тому багатьох дівчат, на жаль, не було на старті. Олену Хашко знаю ще по Гуцул трейлу, з Алісою Діхтенко топчемо стежки Карпат вже не перший рік – це сильні та завзяті дівчата. Приємно зустрічати їх на трасі. Деякий час бігли разом, балакали. Потім розходилися, бо в кожного свій темп.
Для мене трейл – це не місце для жорсктої конкуренції, особливо серед дівчат. Кожна дівчина, що виходить на такі змагання вже герой.
Сподобалась організація. Все було якось дуже просто та чітко. Добре маркування. Велика подяка волонтерам, без них змагання не змагання! Оперативно підрахували результати, не затягували з нагородженням. Якось так динамічно й в одночас спокійно й по-домашньому все пройшло. Щодо траси, то вона доволі бігова, але ж спека внесла свої корективи. Особисто мені не вистачило мальовничості, маршрут дистанції в основному йшов по хащях. Хоча, насправді, ті місця дійсно дуже гарні. Наступного дня їздили на скелі Довбуша – неймовірна краса!
Начебто ФЛАУ має оплатити нам (переможцям) білети на чемпіонат світу в Аргентині але як воно буде насправді – не знаю. Якщо буде підтримка – поїду.
Головний організатор та ідейний натхненник Skole Ultra Trail – Олександр Шиманський також поділився враженнями:
Після завершення Skole Ultra Trail пройшов майже тиждень. Що змінилося для мене? Роботи багато, як і раніше. Прокидатися вранці став спокійно, без відчуття тривоги. Якоїсь особливої радості нема, як і завжди після подібних проектів. Є задоволення від виконаної роботи. Приходить спокій.Також, маю надію, що в наступному році адміністрація національного парку Сколівські Бескиди допоможе розчистити маршрути, а то в цьому році довелося розчищати самотужки всі 100 км трас. Не всюди були завали, звичайно. Але все ж таки було нелегко. І великі дерева я, звичайно, не зміг прибрати…
Цього року Чемпіонат світу з гірського бігу (довга дистанція) відбудеться 16 листопада в Аргентині у рамках K42 Adventure Marathon, організований World Mountain Running Association (WMRA) під патронатом International Association of Athletics Federations (IAAF).
