Один з найдосвідченіших українських стрибунів у висоту Дмитро Дем’янюк цього разу не зміг пройти в фінал. На жаль, Дмитро припустився одразу трьох невдач на початковій висоті 2,10 метрів.
Жорстка Атлетика вирішила розібратись з проблемною початковою висотою, яка вже вдруге стає на перепоні у Дмитра (в фіналі ЧЄ в Берліні 2018 Дмитро теж завершив змагання на початковій висоті).
Дмитро, щось пішло не так, можеш проаналізувати? Фактично ти повторив свій негативний досвід Берліна з початковою висотою.
Пішло не так – травмувався ще в пробному стрибку. Найбільш прикро те, що вилізла травма, на яку я зовсім не звертав уваги, і за те, що в цьому сезоні нарешті вилікував хронічну травму стопи і форма була хороша. Але тут відбив п’яту в поштовховій стопі. Дуже шкода.
Я стільки зусиль доклав, щоб розібратись з травмою, яка турбувала не один рік. Тримати вагу, набрати форму, і так пролетіти через неочікувану травму. Можливо, я сам винен, бо вже звик, що проблема, яка не потребує операції, – то не травма.
Зараз хочеться проаналізувати чому так сталось, і зробити висновки. Але то не справа одного дня, потрібно ретельно все зважити. Зараз думаю, що нема чого виходити не те що на змагання, а й на підготовку, допоки повноцінно не пройти реабілітацію і розставити пріоритети. Якщо не вийде, як мінімум, показати результат на рівні олімпійського нормативу, то нема чого далі продовжувати виступи взагалі.
Хочеться гарно закінчити свою кар’єру, виправдати свої очікування і очікування тих, хто за мене вболіває. Якби я не відчував, що фізична форма ще мені дозволяє, я б давно закінчив. Я вже досвідчений спортсмен, і в мене була практика, коли я відмовлявся свідомо від участі в Чемпіонаті світу, наприклад, коли я почував, що фізично можу не витягнути. Хоч і стрибав 230-231 в той же час.
Надіюсь, що я зможу все ж таки розібратись з травмами, і таки поставити жирну гарну крапку. Інакше абсолютно не бачу сенсу витрачати час на професійний спорт.
Фото: Alfredas Pliadis
