Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Зима потрохи добігає до свого кінця, а це означає що вже скоро розпочнеться змагальний сезон!

Перша світова першість у орієнтувальників відбудеться на початку травня у Швейцарії – 1ий етап Кубка Світу, а також Чемпіонат Європи. Нещодавно ми поспілкувались з Дар’єю Москаленко, яка вбігла у top-10  на юніорському чемпіонаті світу (JWOC) у Швейцарії та ми очікуємо що ж Дар’я покаже на дорослих стартах.

Повернемося до JWOC-2015 у Швейцарії, а саме до спринтерської дистанції. Чи вважаєш цей старт вдалим? В пам’яті збереглися детальні спогади цього дня, дистанції чи вже пам’ятаються лише підсумки та результат?

“Враховуючи, що це було майже 2 роки тому, загалом дистанцію я пам’ятаю і відчуття, які були перед та після дистанції. Але ця дистанція, мабуть, була однією з найскладніших фізично для мене – за 2 тижні до старту отримала серйозну травму, але на той момент не розуміла що до чого. Технічно дистанція була достатньо легка, здавалося, що вона промайнула дуже швидко. Але боліла нога (стегно) і я не могла бігти достатньо швидко”.

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Але ж місцевість була не з типовими кварталами, та й перепади висоти додавали своє значення при виборі варіантів…

“Так, але до змагань на зборі ми бігали і складніші дистанції. А перед цим я була у Швеції 1,5 місяці, за цей час встигла зробити біля 10 якісних спринтерських тренувань та 5-6 стартів. Може й це відіграло свою роль – на змаганнях мені карта здалася легкою”.

Чи була у вас попередня версія карти, чи могли планувати, розбирати дистанцій саме на карті змагань?

“Старої версії я не знайшла, але намагалась малювати її самостійно. Працювати в OCAD-і не вміла, тож малювала просто від руки. Але, чесно кажучи, мені це особливо не допомогло – на місцевості було багато нюансів, таких як вузенькі проходи, і я не могла їх побачити та зобразити”.

Щодо фізичної складової. Проблема була обумовлена суто травмою, чи чогось не вистачило у підготовці?

“Я би більше казала про травму. Взимку я зробила акцент на силову підготовку, витривалість, у січні їздила на лижний збір у Сянки. Після цього, вже додали швидкісну підготовку. Більше спрямовувалися на середню та спринт. І вже судячи зі стартів ЧУ та тренувань у Швеції (квітень-травень), можна сказати що фізична підготовка була гарною, оскільки деякі дистанції бігла зі шведками і на їх рівні”.

У Швеції у вас була певна група чи тренувалися окремо?

“Частково бігала сама, частково з клубом. У цьому ж клубі бігає Настя Денисова з Білорусії, ось з нею часто бігали разом. Програвала їй тоді не дуже багато, хоча вона бігла не на повну через травму”.

Також у тебе є непогані результати в естафеті.

“Так, на юнацьких чемпіонатах з Альоною та Марією, та й в Швейцарії непогано пробігла свій етап”.

Ти завжди бігала той самий етап? Все виходило, подобалось?

“Наче так. Я тричі бігала естафету (Чехія, Болгарія, Швейцарія) і  завжди перший етап. Він мені дуже подобається. Але не можу сказати, що зараз я готова до нього. Оскільки на першому має бути дівчина, яка біжить швидше, або ж на рівні інших – не можна програвати більше 1 хвилини. Мені ставилась така задача і я з нею впоралась: в Чехії програла 48 сек, а в Болгарії рівно 1 хв. Ці старти було важкі емоційно для мене. У Швейцарії я прибігла 7-ою з програшем 2:03. Першою тоді пробігла швейцарка з 2-ої команди, а в першій бігла Паула Гросс, разом з якою я бігла майже всю дистанцію, лише в кінці я відпустила її, через біль у нозі”.

Вже можна сказати, що ти відновилася після травми?

“Мабуть, що ще не повністю, але вже повертаюсь до тренувань з орієнтування. Перед Новим Роком відбігала 5-денні змагання у Бельгії“.

Розкажи про ці старти!

“У Бельгії досить різноманітні карти: на півночі здебільшого рівнина, зелений ліс, у частині біля Франції вже є гори, схили – місцевість схожа на ту, що була на ЧЄ-2012 у Франції. Цього разу були на рівнині: 2 дні класика, 2 дні середня та 1 спринт. На цих змаганнях бігли і 2 дівчини зі збірної Чехії. Мені було достатньо складно орієнтуватися – через значну перерву у роботі з картою. Зараз користуюся кінезіо-тейпом, він мені допомагає: вже не боюся пришвидшуватися”.

Тобі кидаються в очі якісь відмінності в орієнтуванні у нас і в Бельгії?

“Для мене був незвичний стартовий інтервал: 2хв для спринту та 3-6 для середньої та довгої. І виходить, що здебільшого всю дистанцію біжиш самостійно. Ще у бельгійців часто сумісні збори з французами”.

Тобто зараз ти не спрямована на певну дистанцію, а бігаєш все? Які цілі на сезон, не плануєш повернутися у Швейцарію?

“Зараз я розумію, що довгу мені ще складно бігти. Думаю, що на ЧЄ я ще не буду готова. Буду дивитися, по виступам на ЧУ – потрібно зрозуміти свій рівень. Хотілось би ще стартувати на 10-Mila – побігати зі своїм клубом. Буду бігати на місцевих стартах і планую у червні спринтерські змагання у Бельгії“.

Ну і наостанок побажання-натхнення від Дар’ї Москаленко

“Хочу побажати юнакам і юніорам удачі і сказати що Чудо – це ще одне ім’я наших зусиль. Це мій девіз вже протягом років 6 🙂 Просто насолоджуйтесь тим, чим займаєтесь”.

А Жорстка Атлетика у свою чергу бажає Дар’ї якнайшвидше відновитися після травми та тренуватися на повні оберти!