Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Вже  за гарною традицією на початку жовтня в Києві під акомпанемент дощу відбулася наймасовіша бігова подія осені – восьмий міжнародний Київський марафон Wizz Air Kyiv City Marathon 2017.

Масовість цього старту підтверджується  вражаючими цифрами: 10 000 бігунів з 52 країн та 1200 марафонців. Це є рекордними показниками для події. Крім цього, не встояли 8 жовтня і рекорди забігу на цій трасі – найшвидші марафонці оновили найкращі показники на київських пагорбах.

У чоловіків перемогу здобув 23-річний Артем Піддубний, який цілеспрямовано їхав сюди за перемогою. Минулого року Артем фінішував тут другим і цього разу сповнений рішучості прямував до Києва, навіть незважаючи на те, що 2 тижні тому фінішував марафон e Дніпрі, де здобув титул чемпіона України.

Фінішний результат Артема – 2:24:20 фактично секунда в секунду дорівнює особистому рекорду і показнику 2-тижневної давнини спортсмена, тож є приводи для радощів:

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Їдучи  сюди, розраховував на перемогу. Минулого року я тут був другим, припустився багатьох помилок. 2 тижні тому я переміг на Чемпіонаті України з марафонського бігу, але дуже хотілося ще перемогти і на цьому марафоні.

Порівнюючи з минулим роком, цього разу було важче, звичайно, адже на відновлення було зовсім мало часу.

Спершу бігли разом з торішнім переможцем Олегом Лещишиним, міняючись позиціями. Я постійно контролював ситуацію, а після 30-го км дистанції я зрозумів, що поряд нікого немає взагалі і усвідомив, що можу виграти. В результаті, вдалося навіть покращити свій особистий рекорд на 2 секунди. Тож, я задоволений результатом, враховуючи, що траса нелегка.

Живу і тренуюся у Бахмуті в Донецькій області. До цього марафону готувався без зборів, адже працюю викладачем фізичного виховання у місцевому коледжі. До речі, у нас в місті є хороший манеж, де можна тренуватися на доріжці. Взагалі, раніше бігав 800 метрів, але вже встиг подолати 10 марафонів.

Спасибі моєму тренеру, який мене готує до стартів Мельцаєву Віталію Юрійовичу, моїм рідним людям, які мені теж допомагають, моїй дівчині, яка була поруч зі мною, а також організаторам марафону.

Як не дивно, але переможницею серед жінок стала також викладачка фізичного виховання Ірина Масник з Тернополя. Дівчина бігає по спортивним міркам не так давно – 5 років, при цьому працює, виховує трьох дітей, тренується вечорами 5-6 разів на тиждень, більше просто не встигає. Однак, це не завадило Ірині подолати марафон за 2:48:13. Далі пряма мова:

Це у мене вже третій марафон і третій переможний. До цього в Одесі в квітні перемогла, а перші 42.195 метрів були в Любачеві, в Польщі.

Це мій особистий рекорд і норматив майстра спорту України, чому я дуже радію.

Насправді, маршрут зовсім непростий, було складно. Вчора як подивилася на рельєф траси, я зрозуміла, що буде ох, як непросто. До того мені казали, що буде складна траса, але я не дивилася детально і не думала, що буде так складно. Планувала пробігти марафон з кращим результатом. Мій тренер був впевнений, що можу вибігти марафон з 2:40. Але, щоб це зробити, потрібно обирати більш швидкісну трасу.

Першу половинку я пробігла дуже швидко – 1:21:25. Я одразу планувала спочатку бігти швидше, бо знала, що на другій – важча траса і в будь-якому випадку втома буде. У мене є така своя тактика, що я завжди тікаю від суперниць на першій половині, а далі контролюю ситуацію.

Сьогодні відрив був солідний, але добігала не спокійно, адже бачила, що вкладаюся у норматив майстра спорту, це для мене дуже важливо. Я працюю викладачем фізкультури у Тернополі і це мені дасть надбавку до зарплатні, такий от додатковий стимул.

На вдвічі коротшій дистанції (21.097 м) перемогу відсвяткував сумчанин Віталій Івах (1:11:40), у жінок переможницею стала гостя з Білорусі Юлія Тарасевич – 1:26:21.

Дистанцію 10 кілометрів у чоловіків впевнено виграв киянин Олександр Карпенко (32:40), а дівчата влаштували неймовірні фінішні розбірки і перетнули лінію фінішу душе щільно: першою стала Людмила Даніліна (36:16,9), друга – Наталія Семенович (36:19), третя – одеситка Крістіна Богомягкова (36:23), яка минулого тижня здобула срібну нагороду марафону в Кишиневі.

А найбільш цікавий фініш видався на дистанції 5 кілометрів у чоловіків, де Security Cup зібрав дійсно ледь не всю еліту українського стаєрського бігу. Явного фаворита назвати напередодні було неможливо і це ще більше підігрівало цікавість до забігу. Хлопці влаштували тактичну боротьбу на дистанції, а найкращим на фініші став Микола Нижник (14:25,5), випередивши Миколу Юхимчука (14:31,2, 3 місце) та Романа Романенка (14:27,3, 2 місце), який тиждень тому тріумфував на дистанції 21 км в Білій Церкві.

WIZZ AIR KIEV CITY MARATHON 2017 5km winner

Публикация от (@mykola.nyzhnyk)

Слова переможця:

Компанія сьогодні звісно була дуже сильна – зібралися практично усі лідери від 800 метрів до марафону.

Я  стартую останнім часом кожного тижня. Минулими вихідними біг половинку в Білій Церкві. На жаль, напередодні того травмувався, натер ліву стопу, передню частину. А в Білій траса по колу і доводиться постійно на ліву сторону повертати і я собі постирав стопу. Вже після 10-ки просто не міг бігти. Ще до 15-го тримався, а далі вже почав кульгати, було дуже некомфортно, була вже одна думка – аби добігти. Першу половину почав швидко, а далі вже просто намагався дотримати темп 3:08 – 3:09 до фінішу. Тому прикро, адже форма була непогана.

Після того вже три дні сидів дома не бігав і лікував ногу, кілька днів лише потрусив кроси. Біг тут по відчуттям. Спершу спробував бігти за Миколою Юхимчуком, пробіг з ним 1,5 кілометри, потім потрохи почав втрачати з ним контакт, зрозумів, що мені зашвидко. В той бік було більше з гори, тобто я розумів, що назад більше під гору і важливо не «нажертися» на першій половині. Тим часом Рома Романенко підтягнувся до Колі. На останньому кілометрі я включився, – у мене годинник показав 2:33, і фактично в один момент обігнав обох. І вже на фінішній прямій я контролював біг. Виграв, сильно не напружуючись, можна сказати.

Організація для України гарна, дуже допомогла елітним спортсменам Ірина Ліщинська, організувавши зону для елітних спортсменів, де була тепла роздягальня і ми могли перед стартом роздягнутися  і спокійно пройти на лінію старту, не штовхаючись з любителями. Усе, як збуває на стартах «золотого рівня». Там практично таке саме відношення. Хотілося би щоб на майбутнє організатори, збираючи таку компанію, ще й грошовими винагородами стимулювали спортсменів:)

У жінок на цій дистанції без особливих труднощів оформила перемогу Марія Шаталова (19:09).

Такими були найшвидші учасники 8-го Київського марафону. Усі ж результати можна знайти за цим посиланням. Жорстка Атлетика вітає переможців та вже з нетерпінням чекає нових захоплюючих перипетій на доріжках, стадіонах та шосе.