У 32-му випуску до Жорсткої Атлетики завітав Сергій Басенко – прогресивний, націлений та натхненний тренер. Тренер, який готує спортсменів до медалей Олімпійських Ігор, Чемпіонатів світу, Європи та Всесвітніх Універсіад.
І вже на перше питання Сергій відповів швидко і без коливань – простіше тренувати хлопців, але цікавіше – дівчат. Наполеглива праця поступається таланту, коли мова йде про великий спорт. Сергій вважає, що у тренера має бути спеціалізація, кажучи про дитячій чи дорослий спорт. Тренувати “маленьких”, “середніх” та “дорослих” це три великі різниці. Хоча визнає, що були випадки, коли тренер вів спортсмена з дитячого спорту до великих висот.
До Сергія приходять вже дорослі спортсмени, які мають свою спеціалізацію, тож питання підбору дистанції не стоїть. Але Сергій не обмежується лише основною дистанцією. Наприклад, Оля Земляк бігає і 100, і 200, хоча її основна дистанція 400 м. Христина Стуй навпаки – бігає 200м, а іноді може пробігти 400. Можна бігти будь-яку дистанцію, але якщо хочеш чогось досяти – треба вузько спеціалізуватися. Коли приходить дитина – потрібно в першу чергу розвивати швидкість, спринт. Бо витривалість можна з часом напрацювати, а швидкість якщо з дитинства не розвинули – потім буде вже важко.
До роботи Сергій підходить професійно. Під час підготовки бачить, який результат може показати спортсмен, та впевнений, що його спортсмени на головному старті видадуть свій кращий результат. Адже вони дорослі, мотивовані, націлені на досягнення високого результату. Тому несподіванок, навіть приємних на змаганнях не траплялося.
Про періодизацію у підготовці можна розмовляти довго. Чотирьохрічна періодизація складається з багатьох дрібних компонентів. Та наскільки я зрозуміла, “проблеми” вирішуються по мірі їх надходження. Цілі встановлюються на кожен рік/сезон окремо, а не на олімпійський цикл, наприклад. Може змінюватися направленість і засоби тренувань, та головна мета одна – на змаганнях пробігти швидко. Раніше був один головний старт сезону, але сучасний календар диктує інші методи та підходи, адже зараз багато комерційних стартів майже круглий рік. В арсеналі базової підготовки є ефективні вправи, які дають відчути результат, подивитись на які нас люб’язно запросили.
Це правда – спринтери не бігають багато та повільно. Монотонний біг використовується лише для розминки/заминки чи для більш глибокого розігрівання м’язів при наявності певних проблем. Довгий крос для спринтерів це 10 – 15 хвилин, ну максимум 20. Звучить досить дивно, але це їм і не потрібно – вони працюють над технікою, швидкістю та вибуховими якостями. Адже є конфлікт якостей: коли бігаємо швидко – витривалість падає, коли бігаємо повільно – падає швидкість, коли висока гнучкість – падає сила, коли дуже сильні – падає гнучкість. У спринтера інша нервова система і після “довгого” кросу, вставши у колодки, він вже не збереться до купи)
Ну і насамкінець, я отримала цінну пораду від тренера спринтерів як покращити свої швидкісні якості для приголомшливого фінішного спурту. Сергій запропонував після кросів робити вибухову роботу. Не лише пришвидшення (наприклад, швидкі 1-2 км після помірних 3-5), а й стрибки та навіть метання після роботи на витривалість. Оскільки під час марафону задіяні повільні волокна м’язів, а на фініші необхідно ввімкнути швидкі, які весь цей час відпочивали. Саме це і буде моделюватися на запропонованих тренуваннях: це дає м’язам на виснажені спробувати ввімкнутися.
Ось такою насиченою та продуктивною була розмова з Сергієм Басенко – відкритим та доброзичливим тренером талановитих спортсменів Ольги Земляк, Христини Стуй, Анастасії Рабченюк, Сергія Копанайка та Артема Шаматрина.
[mixcloud https://www.mixcloud.com/radiosportua/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-32-%D0%B9-%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA-14122016/ width=100% height=120 hide_cover=1]
А за тиждень до Жорсткої Атлетики завітають наступні зіркові гості, тож з нетерпінням чекаю нових зустрічей та порад!
