Марафон і Лондон. Таке словосполучення ми звикли чути один раз на рік, в квітні. Але трапляється, що гарні речі повторюються частіше. Так і з марафоном в Лондоні, вже вдруге за рік всі прикуті до телеекранів та інтернету, на цей раз в рамках Чемпіонату світу!
Українці завжди успішно виконують умови відбору, це і не дивно, адже для пересічного українського професіонала показати 2,18 не складає надзвичайних зусиль. Про перипетії відбору можете почитати в нашому розгорнутому матеріалі, а поки нагадаємо, що Україну в Лондоні представляли наступні марафонці чоловіки: Ігор Олефіренко, Ігор Русс та Юрій Русюк.
Дуже серйозний резкльтат показав молодий по марафонським міркам, 27-річний білоцерковець, Ігор Олефіренко. 2:15,34, при середньому пейсі 3:13 та 18-те підсумкове місце на чемпіонаті світу переводить його в когорту елітних марафонців світу. Окрилений Ігор поділився емоціями відразу після фінішу.
Відчуття неймовірні! Ставив перед собою завдання потрапити в золотий стандарт, в першу 25-ку фінішерів. Це дуже престижно, це відкриває двері на будь-який марафон протягом 3-х років. І коли я вже розумів, що біжу в 20-ці, і за 400 метрів побачив ефіопа, вирішив що не «прибити» ефіопа, це був би не я, це була справа честі! У суперників особисті на 5-7 хвилин кращі від мого, і це божевілля суперничати в такій компанії, почавши 80-м просто пачками їх обходив! Наш молодий український склад сьогодні довів, що вітчизняний стаєрський та марафонський біг живий!
Розширене інтерв’ю найшвидшого українського марафонця читайте пізніше на ЖА.
Ігор Русс дістався фінішу 27-м з найкращим результатом сезону – 2:17:01 (середній темп 3:15), хоча в своєму активі Ігор має особистий – 2:12:46. Чекайте на коментар спортсмена вже найближчим часом.
Юрій Русюк фінішував 36-м – 2:18:54 (середній темп 3:18), однак це на 2 хвилини гірше особистого рекорду спортсмена, тож Юрій не надто задоволений своїм дебютом на ЧС:
Готовий наче був непогано, можливо недопрацював, або перепрацював, скоріше навіть перепрацював. Траса звичайно тут не надто проста, різкі повороти вибивають дуже сильно.
Чесно кажучи, незадоволений, розраховував на результат хоча б 2:15. Так в принципі і біг до 34-го кілометра, далі вже добігав на зубах. Але про те, щоб зійти думок не було. У мене стояло завдання – добігти будь-якою ціною. Це все ж перший чемпіонат світу для мене. І звичайно, порівняно з іншими марафонами, тут зовсім інакше. Слабких нема, сильні всі!
Статус лідера марафонського бігу тут вкотре підтвердила Кенія. Джефрі Керуї перетнув фінішну лінію на Тауерському мосту з результатом 2:08:27. Друге і третє місце у Тамірата Тола (2:09:49, Ефіопія) та Альфонс Сімбу (2:09:51, Танзанія) відповідно.
Рекорд чемпіонату в марафоні встановив кенієць, що й не дивно, Абель Керуї, в Берліні 2009 року він показав гройсмейстерський результат 2,06,54, що на 20 секунд швидше за рекорд України у виконанні Дмитра Баранівського.
