Олімпійська чемпіонка і світова рекордсменка зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх, стала гостею ток-шоу відомої української телеведучої Маші Єфросиніної. Топова атлетка відверто розповіла про своє спортивне і особисте життя.
Зокрема, пригадала змагання, які далися їй найскладніше в житті.
Чи траплялося тобі змагатися в дні страшних трагедій в Україні коли гинули люди.
Так, одні з перших, напевно, коли я була в Україні на змаганнях “Меморіал Дем’янюка” у Львові. В той день якраз прилетіло в будинок у Дніпрі дев’ятиповерховий*. Тоді я прочитала ці новини, і [розуміла] що я взагалі не в Дніпрі, я у Львові, і зараз не можу приїхати туди чимось допомогти. І ти сидиш, тобі тут змагатися, тому що люди прийшли подивитися, все ж таки зараз люди намагаються якось відчути якесь свято, якусь атмосферу… А я лежу і не можу – думаю скільки там людей загинуло, хто там жив, це великий будинок і туди просто прилетіло. Ось так я лежала і не думала про змагання. Тому в принципі так вийшло, що перші свої спроби, перша висота, я дві спроби я не взяла – не могла налаштуватися просто. Перед третьою спробою мені вже публіка кричала: “Будь ласочка, Ярослава!”. І я розумію: “Так, треба зібратися зі всіма своїми силами стрибнути просто щоб люди трішечки відволіклися”. Тоді я стрибнула 2 метри, але це були найскладніші змагання.
А минулого року після цієї події я приїхала на це місце [у Дніпрі] і ми записували відеозвернення для міжнародної аудиторії про недопуск російських і білоруських атлетів до змагань. І я просто там стояла потім пів години, і просто дивилася. Думала, скільки життів просто тут лягло, скільки взагалі наших українців полягло, загинуло в цій війні, скільки продовжують гинути… і в мене сльози були я пів години ось так стояла, це такі емоції! Після цього я завжди кажу людям за кордоном і журналістам: “Приїжджаєте до України, давайте зробимо вам екскурсію, приїжджайте ви це відчуєте. Треба, щоб люди там теж це відчули. Одне, коли ти говориш, показуєш фотографії… Але коли вони приїжджають і це дивляться на власні очі, у них знімається така шторка.
І після цього кажуть що спорт – поза політикою…
Спорт – це мій майданчик я стрибаю, і хочу виборювати нагороди золоті, щоб в мене була змога потім вийти в мікзону і поговорити з журналістами та продовжувати доносити цей посил. Тому що спорт – це символ миру, принаймні завжди був. Але цей мир зараз не відбувається. І це нереально в наших реаліях – просто в нашому світі йде віна в центрі Європи! Ще й така терористична – кожен день ракети, шахеди і інше. І ти хочеш просто кричати: Допоможіть! Рятуйте! Ми продовжуємо воювати, боротися!”. Тому що є розуміння, якщо не ми, то програє весь світ, не тільки Україна!
*Довідка: 14 січня 2023 у Дніпрі ударом російської ракети було знищено під’їзд багатоквартирного житлового будинку. Загинуло 46 людей, серед них шестеро дітей. 79 людей було травмовано, в тому числі 16 дітей.
