33-річна Анна Рижкова вчора стартувала на шостому в своїй кар’єрі чемпіонаті світу. На дистанції 400 з/б українка вийшла до півфіналу, з третього місця в своєму забігу (54,70), назвавши цей біг найкращим у поточному сезоні.
До такого результату досвідчена дніпрямка прямувала в буквальному сенсі через тернії. На першому старті сезону, Діамантовій лізі в Рабаті, розпочинала з невтішного результату 56,97. Як виявилось, причиною таких секунд стали експерименти у підготовці – на початку року Анна стренуватися у США в одного з найвідоміших фахівців Лоуренса Джонсона, в групі з іншими топовими спортсменками, зокрема чемпіонкою Олімпіади-2016 Далайлою Мухаммад. Результатом тренувань у США стало не покращення кондицій, як хотілося б, а травми і виснаження – розповідала Анна.
Чому так сталося, і чим американська система відрізняється від української, вчора Анна Рижикова розповіла у Будапешті Жорсткій Атлетиці.
Анно, під час перебування у США твій український тренер брав участь в процесі?
Ми багато спілкувалися, але він не мав права давати мені настанови, якщо вже я зголосилася тренуватися у американського тренера. Я працювала в групі, і не мала права сказати, що я сьогодні буду робити інше. У них зовсім інша система, і побувши там, я зрозуміла, що мені це не підходить. Вони звикли так працювати роками, а я звикла більше до індивідуального підходу, прислухатися, радитися з тренером стосовно стану, змінювати тренування в залежності самопочуття, наявності травм, чи якихось не добрих відчуттів. Там такого не було – там ти приходиш, і маєш працювати з групою. Це призвело до не дуже гарних змін в моєму тілі. Я отримала травми, які довелося лікувати.
Чи не шкодуєте про рішення тренуватися у США?
Я не жалію, бо це реально досвід. Адже ми завжди думаємо, що добре там, де нас нема. Я їхала не до тренера, я їхала за знаннями, щоб привезти щось і покращити себе, перейняти досвід новий, покращити у нас тренування. Я побачила, що там не те, що я собі нафантазувала. Вони дуже багато працюють, але загалом я все це знаю, ми все це використовуємо, просто в інших дозуваннях, і ми маємо зовсім інші сильні та слабкі сторони. Наша система налаштована під наші сильні сторони, їхня система – під їхні.
А вдалося все-таки отримати якийсь корисний досвід?
Мені сподобалося познайомитися з групою, і більша частина зараз тут – мої суперниці. Тому цікаво було побачити як вони працюють, за рахунок чого біжать, підглянути як їх можна перемагати, над чим працювати собі. А так, щоб я навчилася чомусь феноменальному – ні. У них більше схоже на радянську систему. У них від природи більше сили, структура зовсім інша, і в них великий потік талантів. У нас приходить одна людина, і треба її довести до професіоналів, виховати особистість. А там один зламається – прийде інший, масовість велика, в цьому і секрет. Там нікого не жаліють.
Фото: Жорстка Атлетика
Матеріал створено за підтримки Puma Ukraine з метою підтримки та розвитку української легкої атлетики!
