Ім’я Юлії Мороз вже давно відомо легкоатлетичній спільноті та асоціюється з високими результатами. Але після тимчасової перерви та повернення Юлії довгий час не вдавалось засяяти та наблизитись до конкурентних результатів навіть на національному рівні. Все почало змінюватись з початком співпраці Юлії з Попеляєвим Андрієм Володимировичем.
І ось вже в 2020 році Юлія не лише почала перемагати, але й випробовувати себе на цілковито новій дистанції. Жорстка Атлетика поспілкувалась з Юлією та розпитала її про перемогу на дистанції 2000 метрів з перешкодами з результатом 6:39.07 на Командному ЧУ, що проходить в Сумах 31 січня – 1 лютого.
Юля, з якими цілями виходила на старт?
Тренер мене вчить, що коли виходиш на старт, то не повинна ставити за ціль виграти, а повинна ставити за мету перебороти саму себе. Так і на тренуваннях, найголовніше, ставати кращою, ніж була вчора і це, в свою чергу, автоматично приведе на новий рівень. Треба викладатись настільки, щоб дійсно до того результату, який ти показав, ніхто не міг наблизитись. Саме це і дає тобі перше місце, перемогу, золото, а не те, що ти ставиш для себе за будь-яку ціну бути першим. Повинно бути самовдосконалення обов’язково.
Це твоя перша перемога на дистанції 2000 метрів з перешкодами?
Так, це моя дебютна перемога на дистанції з перешкодами. Я виходила бігти, але не плануючи добігати, точніше планувала перше коло точно добігти, так як колоди починаються з другого, а далі вже планувала дивитися по ситуації. План був наступний, якщо відчую, що перші 3 колоди «пригаю козлом», то відразу сходжу…
Тобто по техніці все вдалось?
…біжу і відчуваю, що техніка не ідеальна, але бігти можна!
Далі розумію, що до фінішу лишилося 6 колод (у мене відлік був не по колах, а по колодах), то думаю, що добігти сил повинно вистачити!
Далі лишається 200 метрів, тобто 2 колоди, просто біжу як біжиться. І тут останні 100 метрів, думаю: «а чому б не набігти, хоча б постараюся, а далі хай буде що буде». І ось вже остання колода, ми з Ярославою до неї наблизилися одночасно, але я розуміла, що швидкість приблизно однакова, тож виграє той, хто краще подолає колоду. А ще я ж то знаю, у мене техніка точно шкутильгає, але розбігаюся і думаю: «ну впаду, то впаду!». І оп – фінішна пряма, і я розумію, що я перша!
Як ти прийшла до “стипля”? І які твої плани, якщо не секрет?
Ще на “Різвяних стартах”, коли бігла “стипль” зрозуміла, що ця дистанція мені ніби кинула виклик. Буду відвертою, я недооцінювала цю дистанцію, думала вона не потребує такого філігранного відношення, але зрозуміла, що її потрібно відточувати з ювелірною майстерністю. Хочу, щоб глядачі дійсно захоплювались моїм бігом. Так як тренер Андрій Володимирович є рекордсменом на цій дистанції, мені здається, йому буде приємно бачити мене в лідерах саме в цій дисципліні. Я зрозуміла, що 50% успіху – це віра в тренера. На зиму ми конкретних цілей не ставили, основні цілі на літо. Влітку буде п’ятірка. Також з тренером обговорювали, що в цьому році будемо стартувати навіть половинку, дистанції всі до половинки теж спробуємо.
Які відчуття були після фінішу 2000 з перешкодами?
Я не знала кому дякувати, чи Богу чи тренеру! Однозначно, сьогоднішня перемога, це 95% заслуга тренера! Мені лишалося просто вийти на доріжку і добігти.
В другий змагальний день Командного ЧУ Юлія додала до свого активу і перемогу на дистанції 3000 метрів з особистим рекордом 9:30,54