Як часто буває, спортсменам не вистачає або лічених сотих, або кількох сантиметрів до нормативів на міжнародні першості. Точно така ж прикрість сталась з молодою 22-річною Ольгою Корсун влітку минулого року на Чемпіонаті України, в секторі для потрійного стрибка молода спортсменка полетіла на 13,86, що лише на 4 сантиметри менше від тогорічного нормативу на континентальну першість, що проходила в Берліні. Але не спрацювавши тоді, цей стрибок спрацював через півроку. І ось, Ольга вже в складі збірної на зимову першість Європи, адже показала в Сумах третій результат – 13,57.
Жорстка Атлетика не могла втратити можливість познайомити читачів з молодою та перспективною атлеткою.
Ольго, на початку сезону ти знала, що можеш потрапити на ЧЄ по літньому результату? Ти готувалась зараз показувати далекі стрибки, чи зиму розглядала більше як підготовку до літа?
Так, я знала, що можу потрапити на зимовий ЧЄ по літньому нормативу, але головним критерієм було 1 або 2 місце на Чемпіонаті України, а конкуренція у нас серйозна. Зараз дійсно голова стрибати далі, я відчуваю по собі і бачу це по загальним показникам, але не все склалось як хотілось в Сумах.
Які плани перед ЧЄ, де плануєш стартувати?
Плануємо ще пострибати на Кубку України в Києві, оскільки відчуваю, що потрібні ще старти, не зовсім розстрибалась. А після Кубку будемо накопичувати силу та енергію для головного старту сезону.
Влітку ти була дуже близькою до нормативу на Берлін, як ти вважаєш, чого саме тобі забракло: фізики, психології, техніки?
Влітку мені дійсно не вистачило зовсім трошки, але я була дуже задоволена результатом, який отримала в підсумку. Я підвернула стопу в першій спробі і з кожною наступною нога боліла все більше і більше, після 4-ї спроби ми з тренером вирішили закінчити, щоб не загострювати проблему.
Це ж твій перший виклик в дорослу збірну, які емоції, переживання у тебе перед континентальною першістю?
Чесно говорячи, емоції зашкалюють. Це лише перший рік як я вийшла з молодіжного віку, тож відчуваю величезну відповідальність, розумію, що маю проявити себе з найкращої сторони.
Намагаюсь справлятись з своєю ейфорією та направити її в тренування.
Ти вже маєш досвід виступів за збірну по юніорам та молоді.
В 2015 році я виступала на Чемпіонаті Європи по юніором, була 13-ю в довжині і 13-ю в потрійному, не вистачило 4 і 7 см. до фіналу відповідно. А в 2017 була на Чемпіонаті Європи серед молоді і також зупинилась на 13-й позиції. Вже час закінчувати з 13-ми місцями…
Розкажи про себе, з якого віку займаєшся, суміщаєш роботу/навчання з тренуваннями, або ж на 100% віддаєшся спорту, чому саме потрійний?
В легку атлетику прийшла в 2008 році, коли моя сестра почала тренувати. Була дуже активною дитиною, постійно чимось займалась, але бігати мені не подобалось більше від всього. Тато завжди хотів, щоб я займалась легкою атлетикою і всіляко мене підтримував, оскільки сам МС.
На сьогодні я ще студентка 4-го курсу, і мене дуже рятує, що у ВУЗі лояльно ставляться до мого заняття легкою атлетикою, тому вдається віддаватись улюбленій справі сповна.
Потрійний, до речі, також як і біг не любила в юнацькому віці, і всіляко шукала можливості та відмовки, щоб не стрибати, але мій попередній тренер, з яким я працювала до минулої весни, наполіг на тому, щоб стрибати не лише довжину, але і потрійним. Все змінилось після першого на той час успіху, коли я стала призером Кубку України саме в потрійному.
