Бронзовий призер Олімпійських ігор-2024, український метальник молота Михайло Кохан завершив сезон четвертим місцем на чемпіонаті світу в Токіо, встановивши особистий рекорд — 82,02 м. Цей результат був би переможним на 12 попередніх чемпіонатах світу. Однак цього року планку підняв канадець Ітон Кацберг, який виграв із рекордом турніру — 84,70 м. Срібло здобув німець Мерлін Хуммель (82,77), бронзу — угорець Бенсе Халаш (82,69).
Днями в ефірі Суспільне.Спорт у програмі “Біжи.Стрибай” Михайло розповів про свій виступ у Токіо та взаємини з конкурентами.
– Як так сталося, що 82 метри — і без медалі?
– Це взагалі треш якийсь, я не знаю (сміється). Коли ми тільки починали метати молот, таких результатів досягали одиниці. Ми з хлопцями думали: я підросту, вони підростуть, хтось, можливо, вже не буде так далеко кидати — тож дорога до першого місця ніби відкрита. Але вийшло навпаки — з’явилися ще кілька сильних хлопців, і всі прогресують разом зі мною.
У нас з’явився Ітон — він задав планку у 84 метри, і всі за ним підтягнулися. От, наприклад, Халаш — цього сезону дуже класно додав. Та й сам він чудова людина, дуже веселий.
– Які у вас стосунки між собою?
– У нас максимально дружня атмосфера. Це, мабуть, сформувалося десь торік або навіть роком раніше — і це круто. Ми один одного підбадьорюємо, немає ніякої ворожнечі.
Поки що не вдається зібратися всім разом на один збір, але в планах це є. Ми спілкуємось багато — перед змаганнями сидимо всі за одним столом, жартуємо, сміємося. На чемпіонаті світу в Токіо цього не вдалося — їдальня там величезна, і всіх важко знайти.
– На етапі Світового туру в Будапешті ти вийшов на стадіон у образі Ітона Кацберга. Як готувався до цього перформансу?
– Підготовка зайняла десь два тижні. Мені було нудно на зборах — ми тоді тренувалися в селі, за 10 кілометрів від найближчого міста. Замовив одну перуку — так собі, потім другу, третю… Нарешті знайшов нормальну, дорожчу (сміється). А от із вусами було складно — знайти такі, як у Ітона, виявилося зовсім нелегко!
