22-річний Олег Дорощук сьогодні вперше в своїй кар’єрі піднявся на п’єдестал дорослого Чемпіонату Європи. В Римі виборов бронзу.
Однак попри те, що нарешті зміг перервати “прокляття дерев’яних медалей” (4 місце на ЧЄ 2022, 4 місце на ЧС-2024 у приміщенні), свій успіх оцінив доволі скептично – про що і розповів в інтерв’ю Жорсткій Атлетиці.
Олеже, нарешті перестрибнув ті четверті місця, які тебе переслідували – які емоції зараз?
Чесно кажучи, так щоб щось “Вау!” відчувати, то ні. Для мене це було прогнозовано, я розраховував на гарний результат, а медаль прийшла б сама собою. Звісно, якщо зараз дивитись по результату, то важко було б зачепитися за Тамбері, він 2,37 з першої спроби дав, але друге місце точно мало б бути. Результат 2,33 мене б на сьогодні задовольнив. І це не просто фантазії – це якщо дивитись по підготовці, по всі даним, по всьому – це той результат, на який я мав вийти на цей старт.
Що сьогодні не вийшло?
Нічого не вийшло. Найважче було, як завжди, мені з технікою. Тому що стан добрий, психологічно нормально налаштувався, прям все – готовий вигравати… а от по техніці не міг нормально зробити, напевно не вистачає мені ще такої вистрибаності, щоб я на автоматі робив.
Можливо тому, що сезон лише розпочався?
Для мене цей сезон наче вже довго іде, не можу сказати що відчувається, що це тільки початок.
Коли ти після невдалої спроби на 2,29 ти емоційно скинув шипівки, що ти собі сказав?
Та що? Що знов програв. Тут все просто – знову для мене це поразка.
Ти дуже самокритичний!
Так, можливо це і змушує мене не зупинятися. Такими маленькими кроками йду, а хочеться все й одразу – одразу вигравати, але це шлях.
Що там сталося на 2,22? Змусив всіх понервувати.
Перша була нормальна спроба, я думав не буду багато сил витрачати, не та висота, щоб викладатись. Спробу нормально зробив, і вже перейшов планку, як на спаді зачепив. На другу спробу я щось подумав: “Ну треба брати, бо це вже фігня якась!”. Дуже сильно захотів і не вийшло. А на третю налаштувався і вийшло. Добре, що я тут зібрався.
Сьогодні на трибунах неймовірна атмосфера, тобі це допомагає чи заважає?
Мені краще, щоб була тиша – намагаюся не слухати, бути сам в своїх думках, що мені треба зробити. Сьогодні я намагався абстрагуватися від трибун – і так у мене не виходить стабільні стрибки зробити, а якщо я буду ще розпилятися на інші фактори… Це на якихось комерційних стратах може заводити підтримка, коли стрибаєш, щоб отримати задоволення… Сьогодні теж отримав задоволення, особливо на 2,22 – задоволення маса.
Сьогодні ви з Владиславом підняли два прапори України на стадіоні, що це означає для тебе?
Так, це дійсно круто що ми вдвох з Владиславом з українськими прапорами сьогодні були на стадіоні, і ми чули як з трибун кричали “Слава Україні!”. Круто, що ми все-таки змогли показати, що висота є, і українці є, отут плюсик.
Які подальші плани?
Відпочину день-два повернемось в Україну. Потім чемпіонат України у Львові, далі Олімпіада. Можливо поїдемо на збори у Францію. Може між цим ще один якийсь старт зроблю, якщо буде потрібно.
Друзі, також ми запустили благодійний збір для підтримки наших медиків, які щоденно рятують життя бійців на передовій.