Цього року головний старт національного зимового сезону – Чемпіонат України з легкої атлетики у приміщенні, що проходив в столичній ШВСМ, відзначився новим рівнем організації. Завдяки нововведенням, змагання подарували атмосферу справжнього спортивного свята і учасникам, і глядачам. 

З ініціативою трансформації формату проведення чемпіонатів України виступила в.о. президента ФЛАУ, Ольга Саладуха. Тож Жорстка Атлетика не оминула можливості розпитати про це в очільниці національної федерації. 

 

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів

Зимовий чемпіонат України проходить в новому форматі, розкажіть про переформатування змагань?

За ці вісім місяців моєї діяльності на цій посаді наша команда зробила потужну роботу – від документів, які ми привели до ладу, статутів, програми розвитку з 2024 по 2028 рік (зараз вже її будемо втілювати) до положень про комісії –  вже працюють всі комісії та комітети. У нас є красивий офіс, куди  всі можуть прийти, це домівка для легкоатлетів з видом на олімпійський стадіон, що також є символічним. 

І ось ми почали дивитися як відбуваються змагання. Коли я прийшла на командний чемпіонат України, мене взяв такий сум… Адже я проводжу “Кубок білої пантери”, завжди хочу, щоб це було свято для дітей, щоб там була музика, нагородження яскраве, під оплески, щоб відчували люди свято. У мене мрія, щоб ці змагання стали міжнародними, щоб вже після війни сюди запрошували зірок топ рівня, щоб проводили такі змагання в палаці спорту, як колись стрибки з жердиною!

І тому, коли я побачила командний чемпіонат, знаючи як це може бути, і що у нас це можна зробити, я подивилася що дуже сумно проходить чемпіонат України. Вирішила що на цей ЧУ ми маємо зробити якось по іншому, додати емоцій, додати драйву. Ми з командою Puma це відпрацювали, і перший млинець точно не був комом! 

Отримали зворотній зв’язок від тренерів, спортсменів – вони дякують за змагання, тому що дійсно вони схожі на якісь міжнародні турніри – світло, красивий вихід атлетів, вимикали світло (щоправда, були нарікання що стрибунам у висоту важко фокусуватися, ми зрозуміли свою помилку і на наступні змагання це врахували). Але в іншому всім сподобалося, казали що відчували себе зірками, наче на міжнародних змаганнях – це додає адреналіну, емоцій. Сподіваюся, що додало їм трохи і до результату.

Ви бачили ми одягнули всіх суддів, тому що це наше обличчя, ми маємо бути однією командою, щоб всі це бачили. Зараз підходять судді дякують, кажуть ми нарешті відчули себе командою, родиною, і це так має бути. Якщо ти можеш подарувати трішки щастя, чому б це не зробити! 

Які відчуття, коли  знаходишся з іншого боку змагань, це інші емоції та переживання?

Нові емоції це точно! До речі, щойно говорили про це з багатьма колишніми спортсменами і спортсменками, які зараз стали тренерами – вони всі сьогодні теж відчувають хвилювання. Бо коли ти спортсмен, ти наче все контролюєш. Але коли ти тренер, керівник, або виконувач обов’язків – ти не розумієш як ситуація може розігратися, тому в тебе адреналін. У мене навіть коли донька стрибає і висота 1,55 – вже руки мокрі. І думаєш: Чому ж ти так переживаєш, хвилюєшся? Отже, це дійсно інша історія, інші емоції, але вони теж приємні!

Які наступні плани, щодо організації змагань?

Ми будемо вже зараз обговорювати, як на літньому чемпіонаті зробити ще яскравіше шоу. Тому, що це має бути видовищно, якщо ми хочемо, щоб до нас приходили глядачі – вони хочуть шоу, бачити щось нове, щоб це було яскраво, цікаво, з емоціями.

Літній чемпіонат України у Львові буде дійсно святом –  це буде головний старт країни і сезону для наших олімпійців хто буде представляти Україну в Парижі. 

Чи можуть шанувальники легкої атлетики сподіватися на трансляцію національних змагань?

Звісно, ми ведемо перемовини, щоб транслювати літній сезон. На змаганнях будуть всі зірки, і ми хочемо представити всіх наших топів – звісно до них буде прикута увага, і ми так підтягнемо аудиторію. Я сподіваюся, що все у нас вийде, ми транслюватимемо літній чемпіонат України.

Цього разу ви бачили, як ми вийшли з ситуації – транслювали фінали в інстаграмі.

Ви нещодавно вдруге стали мамою, як вдається поєднувати парламент, керівництво федерацією і материнство? Де знаходите час, мотивацію?

Я така людина, яка коли за щось взялася, хоче щоб це було якщо не досконало, то хоча б рухатись в напрямку досконалості – щоб це було якісно. Тому, коли 9 червня я набрала відповідну кількість голосів, і прийшла на цю посаду, я розуміла у мене немає часу думати, що я вагітна, що я з маленькою дитиною. І коли Дар’ї було 10 днів ми вже підписали перший контракт з компанією Plantin. Тоді Михайло і Дмитро були в захваті від того, як це так можна? Бо була поруч мама, вона гуляла з візочком, ми спілкувалися з хлопцями, обговорювали деякі деталі контракту. Тож якщо людина хоче, вона може знайти час, вона може знайти в собі сили, і розвиватися в будь-якому напрямку. Звісно додалося клопотів, але вони приємні, тим більше що поруч є мама. 

Донечка була зі мною цілий день на “Кубку білої пантери”. Адже я ще годую її, і не розуміла скільки часу змагання триватимуть. Бо торік під час змагань було бомбардування у Києві, і нам довелося йти в бомбосховище, змагання дуже затягнулися. Тому я дякую своїм батькам які допомагають! Чоловік теж працює, донька вчиться у школі і тренується – вона стрибає у висоту у Ірини Григорівни Пустовойт, тому з Дашею багато часу проводять мої батьки. 

Ви в чудовій формі, як вдалося так швидко її відновити?

Це завдяки спорту, бо 30 років займалася спортом, я пам’ятаю як це має бути. І завдяки цьому я почала відновлюватися, а м’язи дали мені той стан, який був до пологів. 

Розкажіть про роботу в парламенті, ви людина зі спорту все життя в спорті, розкажіть як змінився ваш погляд на спорт, через призму роботу у Верховній Раді?

Парламент це майданчик  для дискусії, і я потрапила у профільний спортивний комітет.  Стала  знайомитися, як це працює, як працюють документи, закони, що потрібно зробити, щоб той чи інший проєкт відстояти – це схоже зі спортом, бо ти рухаєшся до якогось результату певний час. Також і законопроект, якщо ти хочеш принести щось в зал і щоб його підтримали,  потрібно провести грунтовну підготовку – зібрати купу підкомітетів, купу робочих груп, переговорити з людьми, щоб тебе підтримали і зрозуміли – це дійсно те, що треба для спорту!

Зараз ми знов почали говорити про стратегію розвитку спорту  – вона була затверджена Кабміном і почали її трохи втілювати. Але почався COVID, потім війна і все стало на паузу. 

Нині продовжуємо роботу щодо вдосконалення проєкту про спортивні клуби, який вже довго обговорюють, у нас була робоча група, тепер підкомітет. Треба допрацювати цей законопроект, щоб він пройшов в зал, і щоб ми вже почали робити деякі кроки у спортивному законодавстві. Торік ми прийняли законодавство по антидопінговим агенціям, потім у нас були регулювання і стандартизація. А цей законопроєкт, що стосується   спорту, буде першим який ми будемо розглядати на підкомітеті, який я очолюю. Так потроху-потроху ми запустили цей процес, для якісного законодавства, якісної інституції, щоб в спорті це відчувалося. 

Що саме має на меті законопроєкт про спортивні клуби? Як це працюватиме – з’явиться можливість спрямувати кошти держбюджету напряму в клуби, не в ДЮСШ, ШВСМ, а саме в клуби?

ШВСМ і ДЮСШ ніхто не чіпає. Але це буде стимул для розвитку клубів. Зараз багато шкіл закривається, особливо на периферії, а так ми дамо їм можливість за державний кошт створити спортивний клуб. Наприклад є маленьке містечко, де відкривати ДЮСШ немає сенсу. Але якщо буде фінансування з боку держави, можна створити там спортивний клуб, розширити можливості, і я думаю що згодом ми прийдемо в якусь нормальну європейську систему. Тому-що вся світова і європейська система працюють на спортивних клубах. 

Сьогодні ця система вже впроваджується у Києві – Юлія Миколаївна Хан дуже опікується системою спортивних клубів, у них навіть є проєкт в Києві вони – надають грантову допомогу на клуби, які вже щось показали, хоча б рік результативної роботи. Ми теж крокуємо в цьому напрямку – маємо вдосконалюватися, рухатися в європейському напрямку. Бо радянщина має відходити, ми маємо видавати драйв, енергію, і цей останній чемпіонат України це довів. Якщо ми хочемо, щоб наш вид спорту приваблював людей, ми маємо щось показати. У нас красиві дівчата, красиві хлопці, красивий вид – ми маємо що показати,  і потрібно це презентувати. Королева має бути красивою! Не дарма легку атлетику називають “королевою спорту”.

Зараз збираємо інформацію про клуби на рівні федерації – скільки клубів у нас є. Бо дехто вже підходить і каже: ми вже утворилися, ми вже є, дайте нам змогу змагатися. Сьогодні у нас є центри олімпійської підготовки, і є серед них певний залік, але їх два… А  якщо ми вже влітку підпишемо положення про спортивні клуби, вони отримають право між собою змагатися – конкуренція зростатиме. Потрібно зрозуміти скільки їх є, і дати їм змогу виступати як окрема одиниця. Бо деякі спортивні клуби зараз виступають за школу, ДЮСШ, щоб мати можливість брати участь у змаганнях. Навіть по зимових змаганнях у манежі я бачу різні клуби – люди навіть мають екіпірування, то чому їм не дати змогу змагатися?

Плюс долучаться комерційні клуби, які хочуть. До того ж це додаткове стимулювання для тренерів.

Який ще шлях розвитку легкої атлетики, на Вашу думку, є перспективним на найближчий час?

Зараз приєдналися до роботи Міністерства освіти та науки – це школи, дитячі садочки ВИШі. Такі змагання як “Пліч-о-пліч”, “Cool Games”, “Шкільні ліги” – все де маж бути легка атлетика. Окрема тема – Kids Athletics, що входить до програми розвитку Міжнародної федерації. Зробимо вже найближчим часом ці змагання в регіонах України з яскравим фіналом у Кам’янці-Подільському, де учасники окрім спортивного свята отримають екскурсії, розважальну програму, і це теж спосіб заохочувати дітей до легкої атлетики. Ми маємо зараз бути всюди, нав’язувати свій порядок денний. Але не так, як у нас було в радянські часи, якщо ставили крос бігти, а дитина не може бігти їй важко, не цікаво. Маємо проводити заходи з елементами легкої атлетики,  але це мало бути цікаво – і стрибки, і метання, і естафети, зробити це якісно, у формі гри. Ми зараз маємо бути всюди, і поширювати це. 

Наша мета – зробити легку атлетику доступною і популярною. У нас класна команда SMM – всі бачать її роботу! Так і має бути – чим більше людей буде любити і “хворіти” легкою атлетикою, тим краще буде для всіх! 

Фото: ФЛАУ/Путінцев Дмитро

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів