Софія Порохнавець: кожен трейл – це окрема пригода

Наш колега-журналіст, а ще й бігун з порталу time2trail Олександр Скороход зробив дуже цікаве, обширне інтерв’ю з трейлранеркою Софією Порохнавець. Редакція Жорсткої Атлетики не змогла пройти повз і не поділитися цим із своїми читачами.

Тож наливайте собі смачний, теплий напій та насолоджуйтесь матеріалом! Далі – пряма мова Олександра та його діалог з атлеткою.

Ми познайомилися з Софією під час Cappadocia trail running camp, організованого Ukrainian Trail League у Каппадокії за тиждень до Cappadocia Ultra Trail у жовтні 2019 року. Це був цікавий досвід для мене і, попри всі супутні виклики, один з найкращих виступів на міжнародних змаганнях (Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини).

Софія того року бігла трейл 35км і також виступила блискуче посівши 2 місце! З тих пір вона неодноразово потрапляла на подіуми різних трейлових стартів, а у 2021 році на чемпіонаті України з трейлу та гірського бігу посіла 3 місце (“короткий трейл”, дистанція 40 км, +2840м). Цього року Софія не лише перемагала на багатьох трейлових та скайрейсових стартах в Італії, показала найкращий результат в українській команді на чемпіонаті світу (дистанція “короткий трейл”), а й отримала найвищі бали ITRA серед українських жінок за виступ на одному зі стартів (691 ITRA score, ULTRA TRAIL GRAN SASSO (31 km / 2070 m+).

Це інтерв‘ю було зроблене ще влітку але через низку факторів у наш буремний час, публікую тільки зараз. Звичайно, з апдейтами від головної героїні розповіді:)

Побігли!

***

Софіє, розкажи трохи про себе: де народилася, хто за освітою, де працюєш і мешкаєш зараз.

Я народилась у Львові і більшість свого життя повела саме в цьому прекрасному місті. Там закінчила медичний університет і події в житті закрутились так, що на інтернатурі я переїхала у Київ і відповідно там почала працювати анестезіологом та жити на постійній основі. Через війну в листопаді 2022 року я переїхала до Італії, одразу влаштувалась на роботу за спеціальністю. Зараз живу і працюю у маленькому містечку в центральній Італії.

А як ти потрапила у біг? Чому обрала трейл і коли та як це трапилося?

З тим «як я потрапила у біг у мене дуже теплі спогади. Все почалось з того, що один мій друг, який вже давно займався бігом, запропонував мені пробігти фановий забіг на 7 км (благодійний забіг «Щасливий кілометр» у Львові, спрямований на збір коштів для обладнання лікарні ОХМАДИТ). Це було в 2017 році. Тоді я ніяк не була дотична до бігу, тож ті 5 км для мене були справжнім досягннням – на фініш прибігла вся червона і захекана:) Менш ніж через рік після цього, я познайомилась зі своїм майбутнім нареченим Максимом Мраморновим, який запросив до себе на забіг в Карпати пробігти Чорногору 23 км. Я недовго думаючи прийняла запрошення і поїхала в улюблені гори, поняття не маючи що таке «трейл» і як його бігають:) Тоді, можна сказати, і почалась моя трейлова подорож, яка триває й до нині, і, сподіваюся, триватиме ще довгі роки, бо гори та біг – це те що мене дуже заряджає енергією та приносить багато гарних моментів у життя.

Наскільки складно тобі суміщати біг зі своєю роботою?

Після переїзду за кордон стало трохи складніше суміщати біг з роботою. Але я тримаю дисципліну, бо знаю, що так можу досягати успіху.

Про тренування

Ти казала, що вже чимало років тренуєшся у Сергія Попова. Розкажи будь ласка, як знайшла свого тренера. Чому вирішила тренуватися саме у Сергія?

Сергія я знайшла за рекомендаціями знайомих, тоді він очолював Salomon Running Club. Зараз, вже не перший рік, він є засновником школи спортивної майстерності Run to Summit. Мені підходить програма тренувань, яку створює Сергій, я бачу прогрес в плані швидкості та витривалості, а тому задоволена. І загалом як людина він мені імпонує своїми якостями.

Які обсяги маєш на тиждень (у годинах, кілометрах)? Чи приділяєш час загальній фізичній підготовці (ЗФП)?

Обсяги бувають різні, все залежить від того чи я в процесі підготовки до забігів чи це міжсезоння. В середньому бігаю 65–85 км/тиждень. Хоча, буває, і 100 км на тиждень, а часом – всього 55 км. В годинах це приблизно 6,5–8,5 год на тиждень.

Так, Сергій завжди розписує і тренування для ЗФП паралельно з біговими. Чесно кажучи, не завжди є змога виконувати все на 100% але більшість я стараюсь пропрацювати. Бо ЗФП – це база і вона має виконуватись обов’язково.

По відновленню: чи маєш можливість ходити на масажі? Використовуєш рол чи масажний пістолет?

Ходити на масажі наразі можливості не маю, вдома є рол, тому працюю з ним. Тренер дає комплекси вправ для відновлення.

Кростренування: чи практикуєш і який може бути їхній вклад?

Так, дуже люблю лижі, тож катаюсь на них взимку. Вибрала собі крутий шосейник та з задоволенням катаюсь по довколишніх місцевостях. Шкодую трохи, що спробувала велоспорт лише цього року, а не раніше ,бо мене дуже захоплює сам процес катання :) Однозначно кростренування є хорошим доповненням, допомагають наростити силу, тренують м’язи працювати довше та знижують ризик отримання травм.

Як гадаєш, чи допомагає то тобі тренуватися більш “усвідомлено“, не доводити організм до травмування, скажімо? Бо як на мене знання анатомії та фізіології людини – то важливо, якщо займатися будь–яким видом спорту

На жаль, від травм ніхто не застрахований. Я часто швидко можу зрозуміти чому виникає біль чи якийсь дискомфорт під час тренувань і, відповідно, до цього відбувається їх коригування. Розумію механізми станів, які виникають, коли п’ю мало води чи коли з’являються судоми і як це можна корегувати. Хоча це, швидше, базові речі, які, на мою думку, мав би знати кожен, хто займається спортом. В якісь супер деталі не вдаюсь. Я бігаю за відчуттями, використовуючи з тренером шкалу RPE, цінний навик, якого мають навчитися усі бігуни, які хочуть прогресувати у результатах. Це суб’єктивна оцінка фізичного навантаження. Сигнали організму важливіші показників гаджетів.

Які бігові цілі тобі зараз цікаві? Чи це виключно трейли чи не тільки? Що тобі подобається більше швидкі трейли в Каппадокії чи технічні Альпійські рейси?

Мої цілі – це ставати сильнішою та витривалішою. Для мене біг – це як медитація, це спосіб усамітнення, час на «подумати», це ніби швидкі мікроподорожі в горах. Я люблю сам процес і свій заряджений стан після пробіжок/тренувань/забігів. Хоча мало би бути навпаки, бо ми ж втомлюємось фізично в першу чергу, коли гарно попрацюємо:). Одного разу спробувавши трейл, зараз не уявляю як бігати асфальт. Не в образу нікому, але для мене то трохи нудно. Мені цікаві перепади висот і природа навколо з усіма своїми мінливостями: погоди, що може змінюватись кільканадцять разів за забіг), покриття під ногами (чи то вимощена ґрунтова стежина чи скелі, де треба застосовувати навички альпінізму), тварини, яких зустрічаєш, а найголовніше – краєвиди, які також змінюються під час бігу.

Насправді, не можу виділити якийсь один вид трейлів, бо кожен по–своєму прикольний. Мені подобаються і швидкі, де ти летиш погорбами і ніби відриваєшся від землі:) і технічні, де треба вправно працювати і ногами, і руками, і головою, аби не нашкодити собі. Плюс природа навколо у кожного трейлу унікальна, тим паче в різні пори року.

Які рейси є в твоєму списку на найближчі кілька років?

Дуже хочу потрапити на наступний чемпіонат світу, щоб показати кращий результат. Це незабутній досвід бути частинкою збірної України і презентувати нас на світових змаганнях. Також хочеться пробігти колись UTMB ОСС. Мені ті місцевості та гори зачаровують Але відчуваю, щоб маю ще набрати форму для цієі дистанції з таким набором, бо до того я змагалася лише до 50 км. Окрім того, наскільки я знаю, треба виграти лотерею або набрати бали з інших гонок.

А все інше: по ходу діла як то кажуть :)) Зараз такі часи, що складно планувати наперед, але сподіваюсь, що наша перемога настане якнайшвидше і ми знову повернемось до нашого довоєнного життя з подорожами і забігами!

Чемпіонат світу з трейлраннінга 2023

Нещодавно ти пробігла 46 км дистанцію на чемпіонаті світу з трейлу (ЧС) в Австрії. Це був твій перший ЧС на який, наскільки пригадую, ти відібралася ще у 2021р. Розкажи трішки про свою підготовку: як готувалася чи була змога тренуватися в горах?

Так на ЧС була моя найбільша дистанція на даний момент. І, направду, наразі не планую збільшувати, бо мені подобаються «короткі трейли», де можна розвивати швидкість. Готувалася з Сергієм за планом, який він мені склав, в принципі, підготовка проходила без нюансів. Єдине, що у мене було небагато можливостей тренуватися в горах, бігала усі можливі гірки навколо та пагорби. Бо в околицях не було доступних великих гір з протоптаними стежками. Але розумію, щоб класно бігати в горах треба тренуватись в горах:) Зараз я змінила місто проживання і навколо вже ситуація краща, бо є де розбігатись в плані гір.

Чи розглядала варіант поїхати на ЧС у Тайланді у 2022р чи не було такої змоги?

На жаль, на чемпіонат в Таїланді я не змогла поїхати, бо дати співпадали з моїм переїздом в Італію.

Ти казала у попередньому коментарі для Жорстка Атлетика, що траса була досить складною та технічною.  Які були плани і цілі були на цей Чемпіонат?

Оскільки це був перший мій чемпіонат, то мені було важко скласти якісь попередні очікування, все нове, конкуренти очікувались сильні. Моі амбітні плани полягали в тому, щоб попасти в 30ку серед жінок. Але по факту, я зрозуміла, що чемпіонат світу – це змагання серйозні, а не локальна гонка і дівчатка там «коні».

Софія Порохнавець – найкраща з українок на «короткому трейлі» Чемпіонату світу

Я ознайомилась заочно з трасою і приблизно розпланувала гонку. В якісь моменти плани змінювала спека, в якісь дуже технічні ділянки, де багато каміння, корені дерев, вузькі стежки траверсом гори. Але, загалом, як на перший раз – результатом задоволена. Зрозуміла над чим потрібно працювати, щоб наступного разу було краще.

Як у тебе було з харчуванням протягом дистанції? Скільки і чого брала з собою зі старту? Що їла на КП? Чи вживала щось із того, що забезпечували організатори чи користувалася виключно своїм харчуванням?

Протягом дистанції я завжди їм кожні 40 хв гель SIS. Відповідно їх в мене було багатенько в рюкзаку з розрахунку на 6 год. Зі старту 1 літра води, які встигала спорожнювати до наступного КП (контрольного пункту) і там знову добирала 1л. Також запасалась кілька разів в струмках, які зустрічала на шляху. На КП я зазвичай ніколи не зупиняюсь їсти. Перше, тому, що змагаюсь за місця і таким чином економлю час, а друге тому, що мені «не заходить» їжа під час змагань. Максимально – це може бути шматочок кавуна або апельсини за цілу гонку. Основна їжа – гелі.

У мене чомусь немає апетиту під час дистанції і ще кілька годин після самої гонки. Коли всі біжать на пастапаті, то я в сторону їжі на фініші навіть не повертаю голову))

Організатори годували нас дуже смачно двічі на день, а тому – їла все їхнє протягом дня. Плюс смачненькі перекуси – я це люблю.

Бачив, що через півтора місяці після ЧС ти вже встигла перемогти на кількох змаганнях:) Як проходило твоє відновлення після гонки?