Минулих вихідних збірна України взяла участь у чемпіонаті Європи з кросу. В якості фахівця з організації та проведення змагань ФЛАУ, команду супроводжувала відома українська марафонка Дар’я Михайлова.
Чи означає нова посада у Федерації легкої атлетики України завершення професійної кар’єри? І які завдання Михайлова ставить собі на цій роботі, – читайте в інтерв’ю від пресслужби ФЛАУ.
Даша Михайлова більше не професійний спортсмен, перегортаєш цю сторінку?
Навіть читати це боляче. Стресовий перелом повертався до мене декілька раз через неправильну реабілітацію, це все потребує дуже багато часу і терпіння. Тож я неабияк зраділа коли мені запропонували доєднатися до ФЛАУ, де я зможу з головою поринути в зовсім інші думки та проблеми.
Але це не кінець – зараз я звернулася до USC. Цe хоч і дороге задоволення, але, думаю, воно того варте. Дуже хочеться повернутися в спорт, точно навіть і близько не наблизилась до стелі своїх результатів. Але як буде не знає ніхто. Тому я тут і зараз роблю те що в моїх силах зробити, для мого улюбленого виду спорту і для України.
В тебе перший досвід поїздки з нашими у якості делегата, як тобі враження?
В якості голови делегації, було трохи не звично Мабуть, немає ще за моїми плечима гір проробленої роботи, за які б я себе поважала і почувалася впевненіше. Але це ж тільки початок, і все буває вперше.
Які недоліки ти бачиш у підготовці спортсменів? Чого їм не вистачало?
Про основні недоліки, я впевнено, знають головний і старший тренери з витривалості. А те що стосується моєї діяльності – всі одноголосно заявили, що їм не вистачає кросів такої складності, як був ЧЄ. Тож я на вірному шляху, тому як серія кросів вже запланована, сподіваюся вийде правильно її реалізувати
Ну і ще одна річ – нам просто банально не вистачає людей, щоб було з кого вибрати. Скільки Бех і Лебідь пройшли повз двері легкої атлетики і вибрали щось інше? Треба зробити легку атлетику модною, показати всім що це найкращий вид спорту.
Які в тебе плани на роботу у ФЛАУ, чому вирішила приєднатися?
Я займаюсь легкою атлетикою з 6 років, зав’язала в 15, і пізніше пройшла шлях від аматора до професіонала. Була членом паризького клубу, мій папа дитячий тренер. Тож можу сказати, що я знаю цей спорт зсередини і з усіх боків.
Хочу зробити свою роботу добре, якісно, так щоб це сподобалось мені в минулому: в мої 8,13, 20 і 32 Звичайно це неможливо без команди і на все потрібен час, але команда у ФЛАУ чудова і я вважаю, що ми на правильному шляху.
Дар’я Михайлова про Лондон-2020: я знаю свої сили, мені вже не страшно