Слідом за Богданою Семьоновою (про її виступ читайте тут) на старт чемпіонату світу з бігу по шосе вийшли чоловіки. Серед них був і 21-річний Андрій Атаманюк, який подолав 5 кілометрів з результатом 14:08 та посів 33 місце на своїй дебютній дорослій світовій першості.
Варто зазначити, що у фінішних протоколах WA час Андрія є новим національним рекордом, проте ФЛАУ не підтверджує цю інформацію, зазначаючи, що, ймовірно, у World Athletics застаріла база даних.
Жорстка Атлетика взяла ексклюзивне інтерв‘ю в Андрія одразу після фінішу.
Про результат та емоції від дебютного дорослого ЧС:
«Емоції класні, конкуренція сильна. Вже з перших метрів був дуже швидкий біг, за яким я старався триматися, але був у кінці групи. Я намагався розподілити сили так, щоб у кінці прибавити. На фініші з хлопцями трошки позмагався, але канадець таки випередив мене.
За годинником мій перший кілометр був 2:41 км/хв, а на табло було 2:45 км/хв. Мої думки в той час були про дуже швидкий початок, до того ж, був вітер, тому тяжко біглося.
Результат нормальний, покращив свій РВ на асфальті, але мій тренер, Ліщук Сергій Володимирович, казав, що треба бігти з 14 хвилин, то трохи не вийшло».
Про підготовку, суперників та подальші плани:
«Після ЧУ і Львові поїхали в Тисовець та бігали там маршрутами біатлонних трас: і в гірку, і з гірки. Збір був хороший, мені сподобався.
Конкуренція однозначно підносила мій емоційний стан, тому що зі мною біжать настільки сильні хлопці. Я хотів триматися їх, але рівень досить високий, щоб я міг нав‘язувати їм конкуренцію.
Будемо пробувати покращувати результати на доріжці, але в подальших планах – крос. Зараз хочу відібратися на чемпіонат Європи з кросу».
Про той самий прапор, який також приїхав у Ригу:
«Прапор подарував мені батьковий друг, з яким вони разом виросли. Він у 2015 році пішов добровольцем та пройшов АТО. На жаль, зараз його вже немає з нами, бо 2 чи 3 роки – тяжко хворів. Але він не пропускав жодного мого старту, коли був у Львові, постійно приїздив до нас на самокаті. Завжди нас підтримував та поважав як мене, так і тренера. Він дуже цінував нашу працю, а ми любили, коли він приходив дивитися змагання.
Зараз ми збираємо підписи провідних наших атлетів. Там уже лишили свої автографи Іра Климець, Катя Карпюк та інші».
Золото ЧС і звання чемпіона світу з шосейної п‘ятірки здобув Хагос Гебрхівет (12:59), срібло й бронза дісталися співвітчизнику Хагоса – Йоміфу Кеджелчу (13:02) та кенійцю Ніколасу Кіпкоріру (13:16).
