16 вересня в рамках серії чеських пробігів “Run Czech”, пройшов напімарафон в місті Усті-над-Лабем, в якому здобула перемогу чемпіонка України з бігу на 10000 метрів, переможниця міжнародних змагань – Валерія Зіненко.
Що цікаво, розрив лідерки з другим місцем складає 6 секунд. Майже всю дистанцію вона бігла на самоті, але спека під час гонки, переліт з США відбилися на стані українки і наприкінці гонки представниця Чехії Tereza Hrochova її наздогнала. Втім, Валерія не здалася і виборола на фініші золото!
Тож у жіночому заліку маємо такі результати:
🥇Валерія Зіненко – 1:13:43;
🥈Tereza Hrochova – 1:13:49;
🥉Aleksandra Lisowska – 1:15:18.
Зазначимо, що у Валерії особистий рекорд з півмарафону складає – 1:10:28. Детальніше про це читайте за посиланням.
Редакція Жорсткої Атлетики поспілкувалась із Валерією, яка емоційно поділилась своїми враженнями від змагань:
“Враження під час забігу і після фінішу я краще не буду описувати, бо ви все рівно не зможете то опублікувати. Скажу так: це було дуже боляче.
Ще до старту я міркувала над тим, щоб побити європейський рекорд цієї траси. В минулому році мені зовсім трохи не вистачило і по моїх відчуттях вчора я була готова навіть краще, ніж минулого року.
Але в минулому році було досить свіжо надворі, я би навіть сказала прохолодно. Тому бігти було легко. В цьому році з погодою не пощастило. Старт був о 15:00, в тіні було +26, на сонці навіть боюся уявити скільки. Перші декілька кілометрів гонки я пробігла по запланованому часу, але вже після 4 км відчула, що ноги дуже важкі. Чи то обʼємні тренування дали про себе знати, ми майже не скидали обʼєм і не відпочивали перед цими змаганнями, чи довгий переліт і зміна часового поясу (два дні, як я повернулася з Америки). Тож до 10 км я ще якось бігла, а далі темп впав, ноги сказали мені «бувай» і я на морально-вольових добігала до фінішу. Кінець історії”.
Також, ми не оминули увагою, як лекоатлетка боролася на фініші за кожну секуду та поцікавились, що було її рушійною силою в першості:
“Жодного секрету. Це просто спортивний азарт. Коли бачиш фінішну лінію, то збираєшся духом і витискаєш з себе все. Було би дуже прикро програти, після того, як я майже всю дистанцію бігла сама і намагалася втікати від дівчат”.
На рахунок подальших планів, Валерія прокоментувала:
“Поки що тренуюся, а далі буде видно…”
