“Історія – занадто серйозна справа, щоб довірити її історикам”. Тож за лічені дні до старту Чемпіонату світу з легкої атлетики у Будапешті, редакція Жорсткої Атлетики продовжує відкривати таємничі завіси головного турніру цього сезону!

Далі ми розглянемо деякі ключові аспекти в історичному розвитку легкоатлетичних чемпіонатів світу, які організовує World Athletics – раніше відома як Міжнародна асоціація атлетичних федерацій (IAAF). 

IAAF була заснована 17 липня 1912 року у шведській столиці, одразу після церемонії закриття Олімпійських ігор у Стокгольмі. З моменту свого заснування IAAF/World Athletics є головним  керуючим органом світової легкої атлетики, а кількість країн, які входять до складу організації  зросла з 17 членів-засновників до більш ніж двохсот.

Олімпійські ігри як чемпіонат світу 

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів

Недарма легку атлетику називають королевою, адже це спорт з великою історією, який  був важливою складовою Олімпійських ігор у Стародавній Греції, починаючи з  776 року до нашої ери. 

Не виключенням стали й Афіни, де 1896 року легка атлетика ввійшла до програми перших Олімпійських ігор сучасності, тоді змагатися дозволяли тільки чоловікам. Жінки здобули своє право на участь лише через 32 роки.

Фініш переможця марафону та вітання глядачів на І Олімпійських іграх 1896 року

Через рік, у 1913 році у Берліні відбувся другий конгрес IAAF, де було оголошено, що чемпіонати світу будуть проходити в рамках Олімпійських ігор. Тому протягом наступних років переможці Олімпійських ігор визнавалися чемпіонами світу з легкої атлетики. Згодом у 1976 IAAF вирішила організувати перші офіційні змагання, відокремлені від Олімпійських ігор.

Сучасні чемпіонати світу

Перший, повністю незалежний від Олімпійських ігор, чемпіонат світу з легкої атлетики відбувся 40 років тому у 1983 в Гельсінкі.

Сподіваємося, що це відео фіналу чоловічих стрибків з жердиною, де золото здобув Сергій Бубка, допоможе Вам зануритися в атмосферу тих змагань.

 

Проте не все так просто, адже перед першим офіційним світовим форумом 1983 року було проведено два по-справжньому особливих Чемпіонати світу.

Казахський скороход Веніамін Солдатенко – переможець чемпіонату світу 1976 року

У 1976 році світова першість мала у своїй програмі лише один вид – спортивну ходьбу на 50 кілометрів, яку виключили з програми літніх Олімпійських ігор 1976 року, незважаючи на її незмінну присутність в програмі попередніх дванадцятьох Ігор.

Тому IAAF вирішила організувати власні змагання, а через чотири роки організувала турнір з двома новоствореними видами – жіночим бігом на 400 метрів з бар’єрами та 3000 метрів, адже вони не були включені в програму літніх Олімпійських ігор 1980 року.

Німкеня Бербель Брошат стала найшвидшою на бар’єрній 400-метрівці у 1980 році

Спочатку світова першість проводилася кожні чотири роки, а починаючи з Токіо 1991 року  кожні два – у непарні роки (за винятком змагань в Орегоні 2022 року, які були відкладені на рік через пандемію коронавірусу).

На цьому наш короткий екскурс історичними закутками чемпіонату світу підходить до завершення, але це ще не все! Адже Жорстка Атлетика продовжує серію матеріалів про медальні виступи українців на чемпіонатах світу, ознайомитися з якими можна тут.

 

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів