Можна з упевненістю сказати, що Dyka Gonka – це найатмосферніший проект, присвячений тематиці забігів з перешкодами в Україні. Гасло забігу “Ти це не мусиш, ти це любиш” якнайкраще описує все те, що відбувається під час стартів. Сотні учасників з усієї країни збираються в наймальовничіших місцях Києва та області для того, щоб отримати справжні незабутні емоції і перевірити, яка “дикість” є в кожному з них.
За появу Дикої Гонки нам слід завдячувати Руслану Клименку. “Дикий орг” – саме так звикли звертатися учасники до ідейного натхненника і розробника усіх перешкод Dyka Gonka. Про особистість Руслана Клименка, про історію його псевдо, як і історію створення проекту,з його особливостями та майбутнім – у цій статті.
Дикий автомобіль
Ви всім відомі як “Дикий орг”. Яка історія такого псевдо? Вигадали учасники?
Одного разу ми створили опитування, за допомогою якого хотіли визначити, які хештеги найкраще б передавали енергію Дикої Гонки. Якраз тоді один з учасників поставив хештег #дикийорг і це було дуже влучно. Мені дуже сподобалося. Можливо це трішки різкувато, але зате максимально влучно.
Переглядаючи фотографії з тренувань та забігів Дикої Гонки, складно не помітити емоційність та запал Руслана Клименка. Це вимагає чимало ресурсів. Звідки ви їх черпаєте?
До речі, я ще не можу дати відповідь на це запитання повністю. Тут багато можна перераховувати різних факторів. Перш за все, мене надихають люди. Дійсно. Можливість передавати дику енергію іншим також моє джерело натхнення. Саме це і заряджає – коли я бачу продовження енергії Дикої Гонки в людях. Вони це підхоплюють, передають один одному і таким чином ми досягаємо найважливішої нашої місії – позбавляти людей усього зайвого.
Але, попри це, чіткої відповіді на це питання ще немає. Кожного старту, кожного тренування відкриваються нові можливості для того, щоб зарядитися. Звісно, що це і сім’я, і відпочинок, і відгуки. Багато людей пишуть в особисті повідомлення слова подяки і цим самим доводять мене до сліз. Це справді надихає на нові звершення.
Ви справді є прикладом для багатьох. Який це рівень відповідальності?
Відповідальність дійсно велика. До речі, найближчим часом я хочу зробити тюнинг машини, щоб вона стала максимально дикою. Після такого порушувати правила не можна буде ніколи.
Спортсмен-новачок vs Дикий орг
Перед тим, як увійти в роль організатора, ви самі долали чимало забігів з перешкодами. Як зараз з цим успіхи? Ви досі берете участь у змаганнях?
Це дуже болюче для мене запитання. Я, звичайно, зробив вибір на користь організації забігів з перешкодами. Поєднувати це дуже складно, але є впевненість, що з часом вдасться так налагодити розподіл часу, що я повернуся до забігів з перешкодами. Одним зі стимулів для цього є бажання бути прикладом для своїх дітей. Наразі мої пріоритети виглядають приблизно так: на першому місці – сім’я, потім – Дика Гонка, далі ще якісь організаторські моменти і після цього вже власні тренування.
Останні чотири роки, протягом яких брав участь у забігах з перешкодами, я регулярно потрапляв на п’єдестал. А після великої кількості перемог виникає запитання: “Куди ж рухатися далі? Чемпіонат світу, збірна України?” Я вирішив для себе, що можу дати людям більше у ролі організатора. І наразі так є. Але бажання змагатися зашкалює. Зачекаю, адже на все свій час.
Яка різниця між організатором Русланом Клименко на першому старті та Русланом Клименком зараз?
Це справді важливе для мене запитання. Перед першим стартом була велика кількість сумнівів. Я боявся, адже уявляв, яка це відповідальність. У мене на той момент був величезний досвід роботи в OCR-забігах у ролі організатора, учасника, від новачка до переможця. Але перед початком організації власного змагання завдань виникло ще більше, ніж я міг очікувати. Сумніви були, проте був стимул зробити це. Адже, якщо я боюся та сумніваюся, то потрібно впевнено подолати цей бар’єр. Мені це вдалося. Наразі я набагато більше впевнений у собі, у тому, що я роблю і знаю, що йду у правильному напрямку.
Все життя я займався деревообробкою. Це теж моє. Проте дикий орг – це ближче мені і я ще це доведу усьому світу. Впевнений у цьому.
“Варто перевернути Україну”
“Я мрію, щоб не ми їздили на старти за кордон, а щоб приїжджали до нас”, – слова, які ви озвучили три роки тому. Чи вдалося Дикій Гонці втілити цю мрію в життя?
Я дуже радий, що до нас приїжджали учасники з Європи, з Америки. Наразі ж карантин, існують певні обмеження. Але найголовніше, що цей проект є унікальним. Він абсолютно щирий. Ми не намагаємося залучити якомога більше учасників, ми просто робимо те, що любимо. Я впевнений, що це відчувають. І попри те, що мрія стає реальністю, спочатку варто перевернути Україну і популяризувати Дику Гонку саме тут.
Сотні унікальних медалей ви створюєте самостійно.
Медалі є фішкою всіх наших змагань. У нас всі вони абсолютно унікальні. Кожна медаль зроблена вручну і не є схожою на будь-яку іншу.
Але чому так? Чому не замовити їх та не зберегти власний час?
Перш за все, це передача енергії без посередників. Дійсно не завжди є достатньо часу для повного виготовлення медалей персонально мною.
Медалі для минулого забігу повністю зробив я зі своїм сином. На найближчі змагання я особисто вибирав деревину, вирізав її, а процесом приведення її до належного стану займаються інші люди. Тобто я максимально беру участь у цьому процесі та мрію про те, щоб завжди повністю самостійно виготовляти медалі зі своїм сином. Таким чином ми напряму передаємо свою енергію людям. А щодо деревини – ми жодного разу не зрізали живе дерево, щоб виготовити медалі чи перешкоди. Всю деревину ми беремо з сухостою. Таким чином ми даємо друге життя нашому дереву.
А ще у нас є одна фішка: ми виготовляємо медалі з частин деяких перешкод.
“Хочеш – роби”
А щодо першого старту Дикої Гонки. Як довго тривала підготовка до нього? Скільки часу минуло від появи ідеї до її реалізації?
Дебютні свої змагання я провів на свій день народження 5 років тому. Зібрали людей, виготовили медалі, поставили арку та успішно подолали трасу. Мене найбільше розчулили слова підтримки тих, хто брали участь у цьому та були поруч. Після цього випадку я знав, що обов’язково повернуся до такого заняття. Згодом я брав участь в організації інших стартів. Звісно, що були сумніви щодо того, чи зможу самостійно таке робити. Проте з часом я знайшов у собі сили зробити цей крок. У мене в голові постійно була думка:”Хочеш – роби”.
Євген Оніскевич, Оля Яроцька, Альона Суміна, Оля Олійник, Валера Бойко – я щиро вдячний своїй команді. Моя дружина, Лілія Клименко, проаналізувала понад 100 стартів з усього світу, які були колись та які є зараз, щоб ми змогли зробити те, що не робив ще ніхто. Ми дуже довго сперечалися з нею щодо медалей. Але я довів, що власноруч виготовлені медалі є найкращим варіантом.
Ми також довго сперечалися щодо назви. Дружина одного разу подарувала мені одеколон, на якому писало “wild” – “дикий”, але не читалось воно так, як я собі це уявляв. Хотілося українську назву, але все ж ми вирішили, що назва буде англійськими літерами – Dyka GOnka. Ключовим у ній є вигук – “GO”. Футболок з написом “Dyka Gonka” у нас вже не буде. Ми залишимо лише “GO” та “бути добру” на рукаві.
Ідея назви народилася восени, коли ми з Євгеном Оніскевичем сиділи біля мангалу в мене вдома, а перший старт вирішили робити влітку. Але 1 березня того року ми зробили Дикий Спринт – презентацію нашої гонки, яка в підсумку стала змаганням з 5 перешкодами. І після цього, влітку, ми успішно провели перший забіг у Витачеві – місці сили та енергії, де я народився та постійно заряджаюся.
Обійми в Пирогово
Наразі Дика Гонка проводиться у с. Витачів, у с. Крюківщина та на Трухановому острові у Києві. Чи планується розширення географії проведення стартів?
Є багато унікальних місць, де б хотілося провести змагання. До речі, перший старт наступного року також буде у Києві, у Національному музеї архітектури та побуту України в Пирогово. Я впевнений, що це найкраща українська локація у світі, де представлені усі області. Нас туди запросили після того, як мій друг, Олексій Вовк, провів там Spartan Race.
А щодо інших стартів, то дуже важливою є фінансова складова. На жаль, організація змагань є дуже витратною для нас, але віримо, що з часом все налагодиться. Ми мріємо про Одесу, про Львів, про Дніпро також. Маленькими впевненими кроками до великої мети – такою є наша стратегія, якою рухаємося наразі.
На що зараз йде основний акцент у вдосконаленні проекту?
Ми хочемо постійно покращувати якість перешкод, їх складність та сам продукт. Все інше – другорядне. Реклама, партнери – це не є основним. Якісний продукт і прямий контакт через обійми та вигуки з людьми – це найкращий розвиток, який тільки може бути. Все інше далеко не в пріоритеті. Мене, в першу чергу, цікавить прямий контакт з учасниками, зворотний зв’язок з ними, якість медалей, перешкод, краса локацій. Ще раз підкреслю, що у всьому іншому зацікавленість низька.
Енергія карантину
Як вплинув карантин на Дику Гонку? Які він приніс плюси, а які мінуси?
Були тільки плюси. Справді. У певні моменти було дуже складно, але це ж і є позитивом. Усі складнощі, якщо до них правильно підійти, дають енергію. Онлайн нам довів, що дикі емоції передаються навіть таким чином. Я знаю учасників, які ще жодного разу не брали участі в Дикій Гонці, але вже кажуть, що ми найкращі. Це дуже приємно.
Dyka GOnka в онлайні надихнула нас. Проведення старту в нормальному вигляді стало для нас ще тим випробуванням. Наш забіг став першим забігом з перешкодами, який був проведений офлайн в Україні під час карантину. Завдяки карантинним обмеженням у нас з’явилося безліч кайфових новинок. Будь-які обмеження дають лише енергію, якщо правильно до цього підійти. Нам все вдалося.
Які старти на нас чекають у 2021 році? Чи варто очікувати на появу нових дистанцій, інших особливостей?
Ми вирішили, що всі наші старти, а їх буде чотири на рік, називатимуться відповідно до пір року: Dyka GOnka Зима, Dyka GOnka Весна, Dyka GOnka Літо, Dyka GOnka Осінь. Вони є основними, в які ми будемо вкладати всі свої сили та максимальну кількість енергії.
У лютому в Пирогово буде перший старт у 2021 році – Dyka GOnka Зима. Ми вже готуємо ідеї, збираємо їх, записуємо. Це буде кайфово! Дякую своїй команді, яка справді надихає. Ми вдосконалюємося щодня.
Щодо дистанцій на наступний рік ми ще думаємо. Обов’язково буде дика Трифекта, дике Коло і плануємо півмарафон. Але це ще анонсуємо додатково.
Що значить Dyka Gonka для вас? Одним словом
Дика Гонка для мене – це мрія. Мрія, яку постійно ми будемо втілювати в реальність. Мрія, яка вже здійснюється. Все вдається і я дуже щасливий завдяки цьому.
А найближчий старт, DYKA GONKA Осінь, відбудеться вже цієї суботи, 10 жовтня, у мальовничому Витачеві!
#DYKAGONKA
#GO
Фото – Dyka Gonka
