Про обставини, які змушують спортсменів швидко змінювати плани і пріоритети, про важливість здоров’я – саме про це, а не про результат, довелося говорити з Анною Плотіциною після її чергової перемоги (і вже ніхто, навіть сама Аня, точно не скаже, якої за ліком – 17-ї чи 18-ї) на Чемпіонаті України. Переможні 8,24 на бар’єрній 60-метрівці зовсім не те, на що здатна ця спортсменка, але за умов, що склалися, цей результат є безумовним досягненням.
Аня, перш за все хочеться почути твоє резюме про цей сезон.
Ну взагалі, як то кажуть, плани були наполеонівськими. І почну з того, що побажаю усім здоров’я! Тому що на собі розумію, наскільки це важливо. На початку сезону пробігли, і наче ось-ось… ну і всі ми люди, у всіх у нас бувають того чи іншого роду проблеми, але у спортсменів не ведеться говорити про проблеми, але вони є, на жаль. Я травмувала задню поверхню стегна, ще якось намагалася на зубах виступати на змаганнях, але потім зрозуміла, що краще поберегтися, тому я в екстренному порядку сіла на літак і поїхала додому і почала лікування.
Мова йде про Францію, куди ти приїхала на старт і вже була заявлена?
Так-так. Я там ще у забігу пробігла і потім зрозуміла, що краще не варто продовжувати змагатися. Не стала їхати на наступні старти, тому що це вже не мало сенсу. Це не дуже гарно, але з іншого боку треба було приймати рішення і вилітати лікуватися. Тому що на носі був Чемпіонат України, і він був запланований.
Тобто Чемпіонат був для тебе пріоритетним стартом?
Ну як всі бачать, у нас швидкоплинно змінюються обставини. В пріоритеті, звісно, був Чемпіонат світу, але потрібно усвідомлено ухвалювати рішення і швидко діяти. Тому що бездіяльність також погіршує ситуацію у даному випадку.
За таких обставин, сьогоднішній результат, як ти його оцінюєш?
Останні півтора тижні було дуже страшно на тренуваннях, було відчуття самозбереження. Я ці дні взагалі не бігала, тільки виходила зробити розтяжку. А коли долаєш фінішну лінію, це забирає емоційно дуже багато сил, наче на 20 років старієш.
Щодо майбутніх планів,то поки рано говорити. Зараз треба вилікуватися, от і все. Всі думки зараз про це. Щоб ноги дозволяли бігти.
І останнє питання: то все ж ти 17 чи 18-разова чемпіонка України?
Я не знаю! Це цікаво, звісно, але порахувати вже дуже важко)