Марія Шаталова давно нас не тішила результатами на доріжці, ну і, звісно, ми вже дуже скучили за Машиними інтерв’ю. А все чому? Тому що минулого літа лідер жіночого стипль чезу останніх років стала мамою. Однак, спортсменка не звикла сидіти на місці і не пройшло й року після народження донечки, як Маша повернулася до змагань! Першим стартом став чемпіонат міста Києва. Як підсумок – срібло на дистанції 1500 метрів із результатом 4:27,20. І звичайно, ми  не могли не поцікавитися у Марії про її враження та плани!

Вітаємо з поверненням! Як оцінюєш свій перший старт? 

В цілому, для першого старту, я думаю, що це не так уже й погано, враховуючи той факт, що більш чи менш систематично я почала тренуватися не так давно, точніше сказати, в березні.

Які були емоції перед виходом на доріжку – чи хвилююче повертатися після такої паузи? Відповідальність збільшилася чи зменшилася?

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів

Особливого хвилювання перед першим стартом не було, що дуже тішить. Думаю, це пов’язано з тим, що я бігла 1500, а не стипль, все ж таки для мене стипль дистанція більш відповідальна і хвилююча!

Які твої плани на сезон і далі. Ти почала з 1500 – для тебе це “пристрілочний” старт чи цього сезону концентруватимешся на півторашці? Коли ми все ж побачимо тебе на рідному стиплі?

Так, в цьому сезоні плануємо бігати гладкі 1500, може 3000 метрів! Потрібно добряче зміцніти і виконати необхідну кількість силових і бар’єрних тренувань, щоб на стиплі НЕ вбитися де-небудь на ямі! Тому стипль побіжу вже в наступному році.

Розкажи, де готувалася до сезону і як пройшла підготовка? У чому специфіка повернення після декрету?

Цього року ми провели збори на Кіпрі в березні, з яких, в принципі, і почалася моя підготовка до сезону, потім в квітні ми були в Чорноморському, а в травні в Польщі, в Закопане! В цілому, для мене найважчим після декрету були і залишаються, тривалі кроси і кроси загалом. Я не можу зрозуміти, як я раніше їх бігала. Кожного разу, коли я біжу крос, я вмовляю себе і думаю: “Маша, ось як ти цю нудьги смертну раніше бігала, адже в душі ти, як мінімум, стрибунка в довжину або спринтер, мовляв, кроси це не твоє”. Тому невідомо, в принципі, в наступному році побіжу я стипль або 200м)

Для багатьох поєднання материнства і тренувань питання складне, як ти вирішуєш його?  і поєднує два амплуа – спортсменки і мами?

Мені здається, що, якщо є бажання бігати, то і можливість така з’явиться, а ось, якщо як в моєму випадку, навпаки, то вже складніше:) Коли в процесі першого збору на Кіпрі, у мене почала нарешті з’являтися жага до бігу і ентузіазм завдяки Наталії Лупу, яка склала мені компанію в бігу з колясками, то проблем в поєднанні не виникало! На всі збори ми їздили всією сім’єю, щоб не сумувати і ні про що не шкодувати в майбутньому, що, мовляв, не побачили, як дочка на горщик пішла або як у неї зуби виросли, поки ми роз’їжджали.

У тренувальному процесі маля підлаштувалося під нас, наприклад, якщо ми зі Стасиком (прим.ред. – Станіслав Маслов, чоловік спортсменки) бігали на стадіоні, то вона спала в цей час тут же, на стадіоні, а якщо у нас крос, то ми або чергувалися, або я бігала в парку, поки візочок зі сплячою дитиною стояв у полі зору. Іноді на зборах нам допомагав мій тренер, гуляв з малятком, поки ми тренувалися!

Насправді, у сучасному світі багато прикладів матусь спортсменок, які в короткий термін повернулися в спорт і показали високі результати. Це надихає)

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів