додому Новини

“Одна справа хотіти медаль, і зовсім інша отримати”, – Ольга Корсун про перемогу на Універсіаді

Жорстка Атлетика вже знайомила читачів з молодою українською потрійницею Ольгою Корсун, і якщо два попередні міжнародні змагання лишили присмак недореалізації, то недавня Універсіада-2019 в італійському Неаполі повернула все на свої місця. Ольга не лише оновила власний особистий рекорд 13,90, та показала винятковий спортивний характер, але й заявила про себе як претендентку на стрибки за 14 метрів! Останні дві спроби в фіналі Універсіади без жодних заперечень варто занести в актив спортсменки. А от які емоції пережила Ольга, в прямій мові:

Це було просто незабутньо, неймовірно!

Я була налаштована на медаль, але одна справа хотіти, і зовсім інша – отримати! Це просто вибух емоцій. Я до останньої спроби вірила, що все складеться. П’ята спроба була класна, але зовсім трохи заступила, навіть на трансляції було видно як я показую тренеру на пальцях свій заступ. І якби не цей малесенький заступ то спроба була б за 14, думаю десь під норматив.

Оля, нарешті ти реалізувала свій потенціал, зробила те, що не вдавалось на двох попередній важливих стартах. Як ти відчуваєш, зараз твої кондиції дозволяють тобі показувати ще кращі стрибки?

Так, потенціал показувати кращі стрибки є! Навіть в кваліфікації стан був значно кращий, ніж в фіналі, я просто відчувала піднесення. В першій же спробі я показала 13,75 з стопою недоступу до планки, тобто 14 метрів там було. Але ми тренером вирішили зекономити сили, і оскільки результат дозволяв, більше не стрибали в кваліфікації. А в день фіналу я відчула, що почала захворювати, і вже в сектор вийшла з горлом і нежиттю, реально стало погано, ще й в розстрибці підвернула стопу…

Тоді я подумала, що треба збиратись, брати себе в руки-ноги і реабілітуватись за Глазго, вивільняти все те що накопичилось в мені.

Що ти собі говорила собі перед двома заключними спробами?

“Зберись!”, – навіть переглядаючи це відео я по своїм же губам читаю слово “зберись”, і по моїм мурахам бігають ще мурахи від емоцій! Ще можу себе по прізвищу називати, це також підбадьорює!