Якщо у чоловіків в Оломоуці боротьба фактично велась лише за бронзову нагороду, адже перестановки по дистанції не стосувались перших двох місць, то у жінок все було значно динамічніше! З перших метрів лідерство захопила фаворитка змагань британка Стефані Твел, одразу за нею розмістилась представниця Молдови Лілія Фіськович, українки ж у складі Юлії Шматенко, Дар’ї Михайлової та Ольги Котовської бігли в групі переслідувачів. Після восьмого кілометру британка здійснила успішну спробу відірватись, а група переслідувачів розтягнулась, і вже до самого фінішу всі бігли окремо. Найцікавіше почало відбуватись на останніх трьох кілометрах дистанції, спочатку Лілія обійшла Стефані, а за нею і дві українки Ольга і Дар’я по черзі декласували британку. Як результат – третя перемога до ряду на чеських стартах у представниці Молдови Лілії Фіськович 1:13:32, Ольга та Дар’я відповідно срібна та бронзова призерки з часом 1:14:35 та 1:14:57. Юлія Шматенко цього разу задовольнилась 8-ю позицією та 1:17:27 в фінішному протоколі.

На фініші Ольга не стримувала радість срібної нагороди та поділилась враженнями від виступу з Жорсткою Атлетикою.

Розповідай про свої враження, ти їхала сюди потрапляти в призи?

Мені, звичайно, хотілось потрапити в призи, але компанія у нас серйозна, судячи з результатів. Ну може підтримка тренера, що він все-таки був тут і це вже останній старт перед Лондоном, ще у Лондоні буде 10000 метрів. Хотілось просто добре виступити, тому довелось трохи попрацювати. Дуже задоволена.

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів

По дистанції як так склалось, що ви всі розсипались одразу? Чому ви не тримались купки? 

Я  думала, що так як буде жарко, ніхто не захоче вести і тому планувала бігти так як буде бігтись. Перші кілометри ще наче разом бігли, а потім спортсменка із Англії побігла, а Ліля за нею, в результаті хотілось поближче до них бути, але так вони трохи відірвалися. Я просто бігла, трохи Даша зі мною була, потім розтягнулися, бо я старалась, бачила Лілю постійно і хотілось мені все ближче і ближче до неї.
В кінці уже за три кілометри дістала спортсменку з Англії і вже набігала.

Це було очікувано для тебе, що англійка збавить?

Ну коли вже побачила її, то захотілось її обігнати, це був азарт. У мене сили були і я побачила, що вона вже трохи здала і хотілось набігти, щоб обігнати.

Як у тебе загальні враження від організації старту?

Я ці старти дуже люблю, я вже комусь говорила, що Карлові Вари – це взагалі мій улюблений старт. Мене завжди сюди запрошують, я дуже задоволена, організатори – супер, вже як рідні, як то кажуть. І класно, що тут усі наші спортсмени, ми завжди дуже дружні, часто збираємось до і після змагань.

Як ти вважаєш, в чому секрет RunCzech? От дивись, Оломоуц – 100 тис. населення, Карлові Вари взагалі 50 тис. населення і в в той же час півмарафони з Gold Label, який їх секрет?

Ну як сказав сьогодні організатор, вони довго йшли до цього. Ці змагання проводяться вже багато-багато років. Перші змагання вони започаткували в Празі, і з кожним роком їх організація вдосконалювалась і от вони вийшли на такий високий рівень. Тут завжди було багато запрошених кенійців та ефіопців, отже є можливості їх запрошувати. Рівень змагань зріс і зараз дуже класно, що вони зробили ці чотири старти для європейців, що в нас теж свій якийсь інтерес з’явився, нам є сенс боротися, приїжджати на ці старти.

Тобі сьогодні не вистачало конкуренції від представниць Кенії та Ефіопії, чи навпаки, це можливість проявити себе?

Можливо так, подобається що сьогодні конкурувала лише з європейками. Тому що з ними (африканками, – прим. ред.) змагатись важко, як би там не було, який би в них рівень не був, вони все одно приїжджають, вони не дивляться на годинник, навіть буває, що щось не так в екіпіруванні, але вони стають з першого метра і біжать. Ти тут хоч-не-хоч ніби й готовий, але з ними важко боротися.

Кілька слів про твої найближчі плани. Я так розумію, родзинкою сезону буде Лондон?

Так, Лондон, і далі буде декілька тижнів відпочинку.

Чи є вже думки на осінь?

На осінь хотілось звичайно марафон спробувати, так як після ЧЄ в Берліні я себе ніяк не могла змусити, в мене бажання не з’явилось бігти 42. Тож весною не бігла, не готувалась, вирішила сезон відпочити, щоб набратися сил. Весною не могла довго розбігтися, зараз ніби потроху повертаюсь у свою форму.

А як там з Китаю телефонують часто, запрошують? Хотіла б ще там побігати?

Так, в Китай запрошують. Ну можливо б хотіла, але ця різниця в часі і кліматі вибивають сильно. Мені б хотілось в Європі стартувати, але в Європі теж дуже важко, дуже велика конкуренція. Хочеться, якщо вже бігти марафон, то хоча б потрапляти в якісь призи.

А якщо порівнювати організацію в Китаї і у Європі? Де краще? Можливо у Китаї якісь свої особливості?

В принципі в Китаї теж була дуже хороша організація. Ну можливо там по їжі не так було, можливо трохи гостріше було, просто європейці звикли їсти одне, а китайці все ж більш гостре полюбляють. Але менеджери спортсменів допомагають і організатори потроху  виправлялися і робили таку їжі, щоб спортсменам було нормально після неї. По організації все так само добре.

З тренером вже говорила? Олександр задоволений виступом?

З тренером ще не говорила, але судячи з його настрою, думаю, що задоволений і моїм сріблом і Роминим. Все-таки добре, коли тренер присутній, відчуваєш його підтримку.

Про деталі проекту EuroHeroes від RunCzech читайте за посиланням.

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів