Якщо у чоловіків в Оломоуці боротьба фактично велась лише за бронзову нагороду, адже перестановки по дистанції не стосувались перших двох місць, то у жінок все було значно динамічніше! З перших метрів лідерство захопила фаворитка змагань британка Стефані Твел, одразу за нею розмістилась представниця Молдови Лілія Фіськович, українки ж у складі Юлії Шматенко, Дар’ї Михайлової та Ольги Котовської бігли в групі переслідувачів. Після восьмого кілометру британка здійснила успішну спробу відірватись, а група переслідувачів розтягнулась, і вже до самого фінішу всі бігли окремо. Найцікавіше почало відбуватись на останніх трьох кілометрах дистанції, спочатку Лілія обійшла Стефані, а за нею і дві українки Ольга і Дар’я по черзі декласували британку. Як результат – третя перемога до ряду на чеських стартах у представниці Молдови Лілії Фіськович 1:13:32, Ольга та Дар’я відповідно срібна та бронзова призерки з часом 1:14:35 та 1:14:57. Юлія Шматенко цього разу задовольнилась 8-ю позицією та 1:17:27 в фінішному протоколі.
На фініші Ольга не стримувала радість срібної нагороди та поділилась враженнями від виступу з Жорсткою Атлетикою.
Розповідай про свої враження, ти їхала сюди потрапляти в призи?
Мені, звичайно, хотілось потрапити в призи, але компанія у нас серйозна, судячи з результатів. Ну може підтримка тренера, що він все-таки був тут і це вже останній старт перед Лондоном, ще у Лондоні буде 10000 метрів. Хотілось просто добре виступити, тому довелось трохи попрацювати. Дуже задоволена.
По дистанції як так склалось, що ви всі розсипались одразу? Чому ви не тримались купки?
Я думала, що так як буде жарко, ніхто не захоче вести і тому планувала бігти так як буде бігтись. Перші кілометри ще наче разом бігли, а потім спортсменка із Англії побігла, а Ліля за нею, в результаті хотілось поближче до них бути, але так вони трохи відірвалися. Я просто бігла, трохи Даша зі мною була, потім розтягнулися, бо я старалась, бачила Лілю постійно і хотілось мені все ближче і ближче до неї.
В кінці уже за три кілометри дістала спортсменку з Англії і вже набігала.
Це було очікувано для тебе, що англійка збавить?
Ну коли вже побачила її, то захотілось її обігнати, це був азарт. У мене сили були і я побачила, що вона вже трохи здала і хотілось набігти, щоб обігнати.
Як у тебе загальні враження від організації старту?
Я ці старти дуже люблю, я вже комусь говорила, що Карлові Вари – це взагалі мій улюблений старт. Мене завжди сюди запрошують, я дуже задоволена, організатори – супер, вже як рідні, як то кажуть. І класно, що тут усі наші спортсмени, ми завжди дуже дружні, часто збираємось до і після змагань.
Як ти вважаєш, в чому секрет RunCzech? От дивись, Оломоуц – 100 тис. населення, Карлові Вари взагалі 50 тис. населення і в в той же час півмарафони з Gold Label, який їх секрет?
Ну як сказав сьогодні організатор, вони довго йшли до цього. Ці змагання проводяться вже багато-багато років. Перші змагання вони започаткували в Празі, і з кожним роком їх організація вдосконалювалась і от вони вийшли на такий високий рівень. Тут завжди було багато запрошених кенійців та ефіопців, отже є можливості їх запрошувати. Рівень змагань зріс і зараз дуже класно, що вони зробили ці чотири старти для європейців, що в нас теж свій якийсь інтерес з’явився, нам є сенс боротися, приїжджати на ці старти.
Тобі сьогодні не вистачало конкуренції від представниць Кенії та Ефіопії, чи навпаки, це можливість проявити себе?
Можливо так, подобається що сьогодні конкурувала лише з європейками. Тому що з ними (африканками, – прим. ред.) змагатись важко, як би там не було, який би в них рівень не був, вони все одно приїжджають, вони не дивляться на годинник, навіть буває, що щось не так в екіпіруванні, але вони стають з першого метра і біжать. Ти тут хоч-не-хоч ніби й готовий, але з ними важко боротися.
Кілька слів про твої найближчі плани. Я так розумію, родзинкою сезону буде Лондон?
Так, Лондон, і далі буде декілька тижнів відпочинку.
Чи є вже думки на осінь?
На осінь хотілось звичайно марафон спробувати, так як після ЧЄ в Берліні я себе ніяк не могла змусити, в мене бажання не з’явилось бігти 42. Тож весною не бігла, не готувалась, вирішила сезон відпочити, щоб набратися сил. Весною не могла довго розбігтися, зараз ніби потроху повертаюсь у свою форму.
А як там з Китаю телефонують часто, запрошують? Хотіла б ще там побігати?
Так, в Китай запрошують. Ну можливо б хотіла, але ця різниця в часі і кліматі вибивають сильно. Мені б хотілось в Європі стартувати, але в Європі теж дуже важко, дуже велика конкуренція. Хочеться, якщо вже бігти марафон, то хоча б потрапляти в якісь призи.
А якщо порівнювати організацію в Китаї і у Європі? Де краще? Можливо у Китаї якісь свої особливості?
В принципі в Китаї теж була дуже хороша організація. Ну можливо там по їжі не так було, можливо трохи гостріше було, просто європейці звикли їсти одне, а китайці все ж більш гостре полюбляють. Але менеджери спортсменів допомагають і організатори потроху виправлялися і робили таку їжі, щоб спортсменам було нормально після неї. По організації все так само добре.
З тренером вже говорила? Олександр задоволений виступом?
З тренером ще не говорила, але судячи з його настрою, думаю, що задоволений і моїм сріблом і Роминим. Все-таки добре, коли тренер присутній, відчуваєш його підтримку.
Про деталі проекту EuroHeroes від RunCzech читайте за посиланням.
