Протягом 12-14 квітня у Хорватії проходив відомий ультратрейл 100 miles of Istria в рамках якого 1652 атлети з понад 50 країн світу змагалися на 4-ох дистанціях: RED (100 миль, +6539м), BLUE (110км, +4394м), GREEN (67км, +2441м), YELLOW (41км, 1221м). Основна дистанція, 100-мильник входить до серії Ultra-Trail World Tour, а в рамках 110-и кілометрової дистанції проходив 3-ій національний чемпіонат Хорватії з трейлраннінгу.
Цього року на різних дистанціях бігло аж 20-ро українців. Львів’янка Даша Боднар фінішувала 3-ою серед жінок і 30-ою в абсолюті на основній дистанції, подолавши 160 кілометрів трохи більше ніж за добу – 24 години 46 хвилин!
Невелике пост-фінішне інтерв’ю з Дашею:
Даша, вітаємо з таким неймовірним результатом! Це твій перший 100-мильник?
– Дякую! Це мій 3-ій стомильник. Два перші пробігла в 2017 та 2018 на 100Букомилях від Шури Олівсона. Але це мій перший 100-мильник за кордоном.
Які враження від траси та організації?
– Враження взагалі чудові! Траса була на диво дуже бігова, багато прямих відрізків. Сам старт починався із спуску, що дало можливість розігрітись в комфортному режимі. Основний набір висоти і крутих технічних спусків припадав на першу частину і друга половина траси вже йшла по невеликих пагорбах з набором +/- 300-600м. Також варто відмітити що цей 100-мильник має набір висоти в рази менше ніж на українському 100-мильнику – 6500 проти 10500 метрів. Саме цей фактор зіграв роль під час реєстрації. Все ж таки бігти 100 миль весною після пари стартів по 50км було трохи ризиковано.
Організація трейлу сподобалась – розмітка траси кожні 5-20м, гарно забезпечені пункти харчування, швидка допомога волонтерів, зручність у всіх моментах трейлу. Із мінусів – багато асфальтних відрізків, основні краєвиди і найвища гора трейлу потрапляють на нічний час, що не дозволяє отримати повноту краєвидів місцевості.
Як біглося? Яка була тактика на гонку? Чи важко було психологічно і як з цим боролася?
– Бігла по відчуттях. Насправді, коли стартувала то не розраховувала на сильний результат, бо весною забагато факторів, які можуть негативно вплинути під час гонки. Мала гарну підготовку в умовах міста і малих стартів але був відсутній “набіг” в реальних умовах гір. Психологічно та фізично гонка зайшла дуже-дуже комфортно. Чималу роль в тому зіграло і те, що бігла в парі з Валерою Шипуновим й відповідно було з ким поговорити в час ранкового”підсипу” та обмінятись жартами в момент слабкості. А що фінішую третьою дізналась за 500м до фінішу:)
Певно якби дізналась за свою позицію раніше то реально було би поборотись за вищий результат.
Чи порекомендуєш бігти Істрію і 100мильник зокрема, українським любителям трейлу?
– Так, безперечно! Там є всі умови для першої вдалої спроби або отримання гарного досвіду на майбутнє!
