Близько двох місяців тому ми знайомили читачів з Наталкою Ручківською, а вже в суботу, в другий змагальний день на зимовому ЧЄ Наталя, вийшла на старт кваліфікації на 60-метрівці з бар’єрами. В підсумку 24-те місце та 8,38 секунди, що на 15 сотих гірше її найкращого результату сезону.
Жорстка Атлетика поспілкувалась з атлеткою та отримала вичерпні відповіді.
Почнемо з вражень від дебюту, відчувала себе «у своїй тарілці» поміж конкурентів з Європи?
Я вперше на змаганнях такого рангу, в принципі, нічого незвичного для мене не було, просто «мандражило» більше ніж завжди, так як інший рівень відповідальності, адже я представляла не своє ім’я, а цілу країну! Загалом самопочуття було непоганим, але були певні нюанси. Щодо суперниць, ніхто не показував, що вони вищі рангом, та ніяких непорозумінь не було)
Виступом і результатом задоволена?
Якщо коротко, то ні, не задоволена.
Що вдалось, що ні?
Щоб говорити, що вдалося, а що ні, потрібно зайти з іншого кінця, а саме з підготовки. В Києві готуватись дуже важко через ряд обставин, кінцівка підготовки вийшла дуже погана. Тому ми з тренером зконцетрувалися не на цілеспрямованій підготовці до ЧЄ, а на тому, щоб показати результат хоча б на рівні мого 2017 року, хоча спочатку вся підготовка будувалась під ЧЄ.
Ми з тренером розуміли, що дива не буде, але хотілось пробігти не гірше того, що мала. Що стосується бігу, не беручи до уваги певні нюанси, відчувала себе добре. Вдався стартовий розбіг та подолання першого бар‘єру, але 2 та 3 бар’єри – жахливо.
Що ти маєш на увазі, говорячи, що в Києві готуватись дуже важко?
Півзими манеж не опалювався, температура вище 9 градусів не підіймалася, при такій температурі про швидкі повноцінні тренування не може йти мови. На додачу, до Нового року, мінімум 3 дні на тиждень манеж закривали для проведення змагань з інших видів спорту, тому доводилось більше 5 тижнів робити не те що потрібно, а те що виходить.
Те, чим займаємось більше схоже на постійну боротьбу з обставинами, а не на тренування. Цього ніхто не бачить, всі дивляться тільки на результат.
Чи знаєш ти, що треба робити, щоб перемагати на змаганнях такого рівня?
Бігти спринт на рівні чемпіонки України і дуже швидко опускати махову ногу. Ритм у мене є!
Наскільки я розумію, тренер також незадоволений?
Так, Віталій незадоволений, очікував більшого, він максималіст, але повний ентузіазму. Роботи ще дуже багато і це, мабуть, найголовніше. Після бігу сказав, що я ще дуже “сира”, і мене це навіть втішило, бо після бігу хотілось плакати…