Під час ЧУ у Трускавці орієнтувальники збиралися не лише на стартах перевірити свою майстерність, а й “підтягнути” теоретичні знання, перейняти досвід та й просто зарядитися мотивацією від Глібова Руслана – одного з лідерів українського орієнтування, який ділився з усіма бажаючими своїми поглядами та роздумами про О-спорт. Вашій увазі короткий конспект виступу Руслана.
Розпочалася зустріч з жартівливого питання, яке насправді не дуже оптимістичне для професійних спортсменів. Руслан не знає жодного елітного спортсмена, який відповідаючи на запитання “як здоров’я?” скаже “та взагалі чудово”. Постійно щось тягне, болить, турбує старе чи нове.
Скільки ж потрібно тренуватися для, наприклад, перемоги на ЧУ? Зазирнемо у щоденник
Альтернативні тренування не варто недооцінювати! При травмах чи інших неможливостях тренуватися, у вас все одно може вийти гарна підготовка. У будь-якому випадку, швидше наберете форму після відновлення. Приклад Helena Bergman (Janson) – тренування 700 год/рік, з яких 550 – акваджогінг.
Руслан намагається більше бігати орієнтування. Це плюс до техніки орієнтування, а також до техніки бігу – у лісі біг силовий.
Життя професійного спортсмена. З переваг – багато подорожей, а мінуси – усюди та сама рутина – різноманітне одноманіття.
Основна думка всієї зустрічі з адептами – техніка орієнтування! Те головне, що варто сказати:
- Знати куди потрібно прийти.
- Знати, де знаходишся.
(0) карта має бути зорієнтована на північ 🙂
Завжди потрібно знати куди потрібно бігти. Для того щоб знати куди потрібно бігти, майже завжди потрібно знати, де ви знаходитесь.
Шукайте великі об’єкти, які вирізняються. Звідки можна побачити пункт? А звідки найближчий великий орієнтир? Шукайте об’єкт, а не флаг (призму).
Потрібно розуміти свої переваги та недоліки і вміти використовувати їх. Прийоми в орієнтуванні – це інструменти. Потрібно розуміти, коли і які варто використовувати.
На стартах не лізьте туди, куди не можете. На тренуваннях – будь ласка, а на змаганнях лише перевірене.
Про шляхи пересування. Як часто ми чуємо та кажемо про помилки на дистанції, але чи вірно це? А якщо це не помилки, а неправильні дії, те, що не вміємо робити. Помилка – обрати не той варіант.
Технічні тренування можуть бути дуже різними. І тренувати можна як окремі елементи, так і декілька чи їх комбінацію.
Спринт. Тут важлива фізична підготовка, оцінка варіантів (правий/ лівий – що коротше). Лижні карти – також варіант, адже одразу необхідно знати куди йти з КП – дуже важливо для спринту. Чому? Раніше швидкість під час відмітки дорівнювала нулю, зараз (з появою безконтактної відмітки) – більша. На ЧС різниця між часом переможця і 6-го місця 8(!) сек, тож важлива кожна з них.
Датчанин Карстен Йоргенсен має результат 27:54 на 10 км. Швидко. Та в орієнтуванні має золото лише в естафеті. Швидко бігти добре, але потрібно розуміти куди.
Порада/правило від Руслана – якщо не можеш взяти КП з прив’язки, не варто брати його з неї ж ще раз – змініть захід.
Теоретична підготовка. Як готуються до серйозних стартів елітні спортсмени? По-перше, є сайт змагань, на якому вказані райони, що будуть використовуватися. Далі, на WorldOfO можна знайти карти цих районів або ж найближчі до потрібних. Також можна знайти старі дистанції та розібрати їх. Звісно, завжди на поміч приходить Google. Маючи вже певне уявлення про місцевість плануються дистанції, арени.
Для спринту також підходить RunningWild та гра CF – закидаєш дистанцію і тренуєшся не відриваючись від екрану 😉
Про орієнтування у Швеції, якщо коротко. Ліс. Його дуже багато, відповідно багато карт у зоні досяжності. А звідси масовість.
Наші, та й не тільки, орієнтувальники виїжджають бігати за скандинавські клуби. За рахунок чого функціонують клуби? Заробіток: проведення змагань (не лише орієнтування), здача в оренду будиночків, продаж карт, підтримка держави. Витрати: підтримка елітних спортсменів, створення карт, екіпірування.
Для тривалого перебування у Швеції українцям потрібна відповідна віза. Ким працює Руслан у Швеції? Проводить уроки у гімназії – бігає в лісі за дітьми та дає їм поради. Ще малює карти та останнім часом проводить подібні лекції.
Відновлення. Відновити після дистанції потрібно вуглеводний баланс та пошкодженні волокна м’язів. Найпростіший спосіб – молоко чи бутерброд. Також можливі сауна, фармакологічні засоби (використовуються на ЧС, ЧЄ), вуглеводні гелі, напої, стімол. Відразу після тренування – заминка – найпростіше що можна зробити. Без неї відновлення буде відбуватися повільніше. Потім вже вода, розтягування тощо.
Робота з повною зайнятістю та Top-рівень. Чи можливо поєднати? Руслан впевнений, що Top-30 для будь-якої людини, що без нарікань виконуватиме вказівки, реально. А от щодо Top-10 – не вірить. У Швеції цілком нормальна зайнятість 1/2 дня.
Психологічна підготовка. Гарна підготовка – результати до старту, теоретична підготовка. Ліміт, на думку Руслана – таргани у голові.
Результати юніорів. Результати юЧС, юЧЄ – сумні. Порада – технічні тренування.
Цікаве питання пролунало від хлопчика років 12-ти. Чи можна виграти ЧС без стартів? Так, але це виняток з правил.
Спорт та стосунки. Спорт не заважає, але пригадаймо календар 🙂 Проблеми в голові.
Змагання у Швеції для пересічного українця. Ніяких обмежень чи складнощів – зареєструвався, купив квиток і вперед. На сторінках заходів є вичерпна інформація і завжди можна зв’язатися з організаторами для з’ясування певних деталей.
Особисті результати. 3 000 м 8:38 (2009 р), 8:43 (2017 без підготовки), 10000 м – минулорічна готовність на рівні 29:30-30.
Ви, ліс, карта, компас – ось це орієнтування.
Чи турбують зайві думки, музика під час дистанції? Буває. Але можна повністю зосередитися на процесі.
Чи потрібна л/а для орієнтування? Не нашкодить. В Україні мало лісу, тож…
Чи хоче і чи візьме собі кожний, хто слухав Руслана чи прочитав тези його виступу – особиста справа кожного. Та будемо сподіватися, що цей час не був витрачений даремно 😉