Анна Плотіцина – синонім до слів беззаперечний лідер коротких бар’єрів в Україні. Саме Аня вже не перший і не другий рік із властивою їй непохитністю упевнено утримує лідерство і невпинно продовжує оновлювати особисті. За 2017 рік в її активі просто таки незліченна кількість успішних стартів, бронза Командного чемпіонату Європи, оновлення PB як в приміщенні, так і на повітрі, а також таке нервове, але таке цінне четверте місце ЧЄ в приміщенні.
Тож, не дивно, що саме ця спортсменка в серйозній боротьбі вирвала звання «Стабільна стабільність року» в голосуванні Gathletics Awards 2017 .
Жорстка Атлетика перехопила спортсменку під час перших же змагань сезону – Різдвяних стартів, де Аня на своїй коронній 60-ці з бар’єрами записала до активу показник 8.08, з яким вона між іншим наразі перебуває на 3-му місці європейського топ-листа. Користуючись нагодою, ми дізналися у Ані про емоції 2017-го і спробували дізнатися, в чому ж секрет її «стабільної стабільності».
Що скажеш про свій перший старт сезону?
Це вже традиційний для мене старт, я спокійно підходила до нього. Тут ще ніколи не знаєш, що від себе очікувати. І лише після цих змагань починаєш коригувати, аналізувати. Тому змагання такі інформативні виходять. Тим більше вдома не так відповідально, не так нервово – спокійно, з толком, з “розстановкою”, з виконанням усіх тренерських завдань. Звичайно, ввечері напередодні відчула легкий мандраж, трохи згадала як це – змагання. Загалом, дуже приємний старт, тут хороший манеж, завжди класно біжиться.
Яким був твій спортивний 2017-ий рік на емоційному рівні?
Високі результати завжди така тонка грань. Наче вони “ось, ось, поряд” і як ухопитися, подолати якісь свої застарілі уявлення? От цей рік таким був, під девізом: зламай свої стереотипи і рухайся далі. Не треба стояти на місці і провокувати себе на застій, бо ж все рухається. Тому я на цьому була і сконцентрована: усвідомити, що я можу ще краще, хоча це дійсно дуже складно. Незважаючи на те, що оточуючі говорять, що я все добре і правильно роблю, самому переконати себе важко. Дуже багато емоційної, внутрішньої боротьби було цього року. Але я відчувала, що коли від старту до старту робиш над собою певну роботу, а потім отримуєш результат – це колосальне задоволення.
У тебе було багато стартів, вийшов мабуть найбільш насичений рік?
А я люблю це. Мене монотонність і постійні тренування трохи вибивають зі змагального стану, а так я в тонусі. Звісно, треба відпочивати, перезавантажуватися, я не сперечаюсь, але при цьому треба й шукати для себе нові орієнтири, коригувати. Так, сезон вийшов хороший, усюди потрохи наче непогано, але хочеться вже врешті переступити свої ж межі.
Ти вже роками лідируєш в українських жіночих бар’єрах і певно змагаєшся більше з собою, ніж суперницями на домашніх стартах. Наскільки тобі не вистачає “плеча” суперника поруч?
Тут знову-таки – як подивитися. От на Різдвяних стартах, наприклад, я зрозуміла, що мені потрібен хороший старт. Тому що дівчата на старті зреагували швидко, перші два кроки зробили хороші, тому це також для мене сигнал, що треба працювати. Вони підбадьорили мене на старті, і мені треба було відповідно також старатися ногами перебирати, а це все виливається в якісь соті і десяті на фініші. І взагалі, зараз стало якось і більше дівчат, тому однозначно – плече поруч є.
Уважні уболівальники частенько відзначають твої сталеві нерви під час змагань. А що сама вважаєш своєю сильною спортивною рисою?
Сталеві нерви тренуються. Ти виходиш на тренування і робиш повторень двадцять по одному-два бар’єри. Це психічна і психологічна стійкість.
Але мені здається що самокритичність дуже важлива для спортсмена – оцінювати реально усі деталі, усі дрібниці – вони насправді витікають одна з одної і формують загальну картину. Важливо просто і в той самий час серйозно до цього ставитися, не засмучуватися невдачам. Я не приходжу на тренування, щоб з кимось просто побачитися чи поспілкуватися, чи вирішити інші питання. Я приходжу, тому що знаю, чого я хочу. І Саша знає. Він у мене дороговказ, ставить мені правильні питання і направляє. Треба бути реалістом і не думати, що у тебе розуму аж понад голову.
Впевнені, що зовсім скоро усі стереотипи будуть зламані, а жоден бар’єр при цьому не постраждає. Міцно вболіваємо! І нехай подарунок від Blackroll стає в нагоді!
