Off-season триває. Стартів на найближчі пару місяців вже немає, а отже можна приділити достатньо уваги базовій підготовці на наступний змагальний сезон. Але це зовсім не означає, що нам нічого вам розповісти.
Осінь була дуже насичена різними змаганнями у світі забігів з перешкодами. І на один з підсумкових стартів серії Spartan Race, а саме Spartan European Championship, що відбувся 16-17 вересня у Андоррі, таки потрапила одна з наших спортсменок. Ольга Олійник, яка до речі вже розповідала нам про те, як подорожувати на Spartan Race, не змогла пропустити ці змагання, адже мала кваліфікацію у своїй віковій.
Що взагалі являє собою Spartan European championship? Це підсумок для учасників всіх їхніх напрацювань за змагальний сезон чи просто можливість спробувати свої сили на змаганні з такою гучною назвою?
Це підсумки сезону по Європі – ТОП-5 фінішерів в вікових групах забігів Elite та Competetive на європейських стартах можуть взяти участь в чемпіонаті. У ці дні проводився також trifecta weekend, і туди може зареєструватися будь-який бажаючий, але тільки в забіг Open. Траса та перешкоди однакові, але до учасників різні вимоги.
Як з’явилася ідея туди поїхати, адже ти була там єдина, хто представляв Україну?
Я пам’ятаю, як у нашу минулу розмову ти розпитувала у мене про подальші плани на сезон. Тоді плани були зовсім іншими. Ідея відвідати чемпіонат з’явилася дуже несподівано…) Я ніколи не заглядаю в поштову скриньку, за винятком дуже рідкісних випадків. Так склалося, що відпочиваючи після старту в Польщі, я просто так відкрила пошту та побачила там лист «Вітаємо, ви отримали кваліфікацію на Чемпіонат Європи в Андоррі», (в Польщі – друге місце в моїй віковій групі у забігу Competetive на дистанції Beast (21+ км, 30+ перешкод), і посилання на реєстрацію. Подивилася маршрут, прикинула бюджет, і відклала цю ідею, оскільки через тиждень після Андорри інший старт – в Чехії, який планувався вже давно. Але думки … вони не залишали. Я давно мріяла відвідати старт такого рівня. Та й Андорра приваблювала не менше. Далі був пошук спонсорів … І ось, за тиждень до поїздки, я купую квиток на літак Київ-Барселона в один бік …
І, так – я була єдиним представником України на чемпіонаті.
Чи відрізняється рівень організації від Spartan European Championship від звичайних Spartan Race?
Рівень організації як завжди на висоті! Передати атмосферу Спартана неможливо… її можна тільки відчути на собі! Локація та спартанський фестиваль знаходилися в різних містах, приблизно в 15-20 хвилинах їзди один від одного. Відкриття фестивалю – в п’ятницю. Там можна було отримати стартовий пакет, придбати все необхідне, послухати виступ лідерів. І звичайно ж дуже приємно побачити своє ім’я на плакаті серед інших учасників.
Старти в суботу та неділю. Мій старт в суботу, дистанція – Beast (21км +, 30 + перешкод).
За кілька днів до старту змінилася погода – різко похолодало та випав сніг. За регламентом з собою потрібно було мати ізофолію і свисток. Я дивилася на прогноз погоди та публікації на Facebook, і не вірила до останнього, що це можливо – що буде сніг.
По трасі майже все ідеально (за винятком розмітки в двох місцях). Для учасників чемпіонату (втім, як і для учасників Elite та Competetive всіх спартанський стартів) є ряд обмежень – наприклад, заборонена будь-яка допомога, заборонено користуватися опорними конструкціями перешкод, до перешкод на баланс заборонено торкатися руками, до стін збоку торкатися теж не можна.
Бурпі виконувати чітко – грудна клітка торкається землі, стрибок зі сплеском над головою, і рівно 30 разів! Все це заздалегідь прописано в регламенті. Контроль за дотриманням правил на висоті! Підбігаєш до перешкоди – волонтер все пояснює тобі. Багато пунктів гідратації та харчування – вода, сік манго, гелі, і навіть протеїнові батончики. Підтримка фантастична! «Go animal» – ця фраза постійно звучала на трасі.
Чи задоволена ти своїм результатом? Як взагалі склався біг для тебе?
По перше – я дуже рада тому, що поїхала. Це був колосальний досвід. Можна було б краще, але в цілому я задоволена.
Локація розмістилася високо в горах. Старт на висоті 2120 м над рівнем моря, і звичайно ж був набір висоти. У такі місця потрібно приїжджати не за день до старту, як вийшло у мене, а заздалегідь. Без акліматизації було важко. Перші кілометрів 5 складно було дихати, нудило. Я дивилася по сторонам і не розуміла, як біжать інші, але я бігла теж, і як я це робила для мене загадка. Приблизно після першої третини дистанції стало легше. Фантастична краса навколо. Сніг, сонце, гірські струмочки, яскрава зелена трава, крокуси і фіолетові корови) Думки про те, що вдома чекають і підтримують. Все це допомагало відволіктися від досить складної дистанції. Багато перешкод на перенесення важких предметів – мішки, колоди, цеглинка на ланцюжку, відро зі щебенем, ланцюг і все звичайно ж в гору і великими колами. Багато стін різної висоти. Нові незнайомі перешкоди теж були. Не було водних перешкод, тільки кілька разів гірські річки переходили. Багаття та фінішна арка. Заповітна медаль на шиї. Волонтер обіймає і щось говорить. Сил немає, трясуться руки і ноги. Вода, банани, фото) Я щаслива!
Фактично дістанція склала 23,5 км з набором висоти 1300 м.
З кожним фінішем я розумію, що за фінішній лінією – не кінець, за фінішною лінією тільки початок!
Твої враження від підготовки інших учасників? Які призи чекали лідерів на фініші?
Лідери мали просто неймовірну підготовку. Особливо Elite, який змагався на дистанції Beast (21+ км, 30+ перешкод).
Сумарний призовий фонд чемпіонату складав більше 20 000 євро.
Призова сітка у кожній категорії забігів Elite була така:
І місце -4000 євро;
ІІ місце – 3000 євро;
ІІІ місце – 2000 євро.
У чоловіків виграв представник Словаччини Michael Rajniak, а друге та третє місце посіли Albert Soley з Іспанії та Tomáš Satinský з Чехії відповідно.
У жінок своє лідерство на європейському просторі вкотре довела Zuzana Kocumová з Чехії. Окрім того, вона також трохи пізніше виборала срібло на Spartan World Championship у Сполучених Штатах Америки. Ще в активі цієї спортсменки не одне призове місце на чемпіонатах Європи та світу серії OCR. Також зазначу, що до забігів з перешкодами Zuzana Kocumová входила до складу національної збірної Чехії з лижних перегонів. Друге місце серед жінок виборола шведка Yoie Bohlin, а бронзову нагороду отримала Eszter Hortobágiová зі Словаччини, з якою, до речі, я вже змагалася на Spartan Race Kouty nad Desnou у Чехії, де вона виборола перше місце.
Окрім того, на цій європейській першості також був і командний забіг, в якому брало участь по троє спортсменів від країни (двоє чоловіків і одна жінка). Тут призові місця розподілилися так: перше місце посіла команда Чехії, друге – команда Словакії, а третє – команда Франції.
Посилання на результати змагань: https://www.spartan.com/en/race/detail/2509/results
Розкажи трохи про свою незвичайну подорож без квитка назад?
«Мрії повинні здійснюватися» – саме з такими словами я купувала квиток на літак за тиждень до вильоту. В мене не було нічого, але була мрія! Вперше я їхала без зворотного квитка та чітко спланованого маршруту. Вперше одна. Це був новий життєвий етап. Але я ні на мить не сумнівалася у правильності свого вибору. Моя улюблена Іспанія. Прогулянки по вже знайомим вулицям Барселони, та вивчення нових місць.
3 години шляху відокремлюють Барселону від Андорри. Ця маленька країна схожа на рай) Від того, як жителі вимовляють назву «Андорра» – мурашки по шкірі … Розповідати можна нескінченно, але краще один раз побачити все самому, відчути атмосферу, і залишити там частинку свого серця.
Через тиждень після Андорри у мене була запланована гонка в Чехії, і тому я вирішила не повертатися в Україну, а влаштувати собі невеличкі європейські канікули. Маршрут складався на ходу. І наступним містом став Париж. Місто контрастів, божественних еклерів, дорогих магазинів, смачного сиру, романтики і неймовірних просторів. Такої кількості бігаючих людей я не бачила ніде і ніколи, вони бігають скрізь і в будь-який час).
За що я люблю Європу – так це за досить бюджетні авіаперельоти. Так наприклад, квиток на літак Париж-Прага, придбаний за 20 годин до вильоту, обійшовся мені всього в 50 євро. А якщо планувати заздалегідь – буде вполовину дешевше.
І так, у п’ятницю я опинилася в Ліберці, де мені треба було подолати дві spartanські дистанції – Beast і Sprint, після яких я вже поверталася додому з рідною українською командою.
Ця подорож була особливою та незабутньою. Звичайно, що такий формат не дуже підходить для подорожі групою. Але однозначно можу сказати – один раз у своєму житті сісти в літак на самоті з квитком в один кінець повинен спробувати кожен!
Підсумки твого сезону. Які висновки ти зробила? Чи маєш плани на наступний сезон, та на що будеш ставити акценти?
За цей сезон був зроблений великий крок вперед. Як в плані фізичної підготовки, так і в плані поїздок на різні старти. Зібрана заповітна трифекта). З кожною гонкою приходить додатковий досвід. Думаєш, що бачив багато, але організатори завжди чимось дивують. Так, наприклад, в Ліберці дуже несподіваною перешкодою стало озеро, перепливати 2 рази, при температурі повітря +5.
Поки плани на наступний сезон дуже абстрактні. Але думаю скоротити кількість стартів, і більше часу приділяти підготовці та особистому життю)
У тренуваннях хочу більше уваги приділяти бігу. Планую один грандіозний старт) але про це поки рано. І звичайно ж – бути готовою до всього на 100%.
Далі більше!