Вже не вперше м. Коростишів прийматиме змагання зі спортивного орієнтування, та на цей раз спортсмени з’їдуться щоб визначити переможців та призерів Командного ЧУ. Крім того, в один з днів відбудеться старт зі статусом WRE (Світові рангові змагання).
Триватиме чемпіонат 6 днів: з 5-го по 10-те травня. За програмою змагань, 5-го травня на нас чекають приїзд та розміщення команд, мандатна комісія та полігон; 6-го травня відбудеться перший день змагань – середня дистанція, яка має статус рангового старту, а вже ввечері відбудеться церемонія відкриття змагань. У неділю, 7-го травня пройдуть змагання на довгих дистанціях; 8-го травня нас чекає запекла боротьба на 3-х етапних естафетах; а 9-го травня – найшвидша дистанція – суперспринт та закриття змагань. 10-го травня запланований роз’їзд учасників, а церемонія нагородження відбуватиметься щодня.
За прогнозом погоди нас очікують спекотні перші два змагальні дні та дещо прохолодні дощові заключні.
Організатори доклали чимало зусиль при підготовці цього спортивного свята. Робота розпочалася заздалегідь і на сьогоднішній день маємо сайт змагань, сторінки у соц. мережах та купу корисного матеріалу.
Кількість учасників тішить: заявлено більше 30-ти жінок та 50-ти чоловіків у елітних групах. Серед лідерів ЧУ у Трускавці та Черкасах побачимо Дзему Катерину, Пітірімову Олену, Слуту Ольгу, Сухаревських Альону та Вікторію, Бабича Сергія, Глібова Руслана, Дяченко Вадима, Ласкаржевського Владислава, Ушкварка Павла.
Та “на кону” цього разу не лише власна перемога та власні амбіції, а й командна боротьба. Минулого року перемогу святкувала команда Київської обл., срібними призерами стала команда Харківської обл., бронзовими призерами стала команда Вінницької обл. та зовсім трошки їм поступилася команда Сумської обл. Редакція Жорсткої Атлетики поспілкувалась з тренерами команди переможця минулорічного КЧУ Подгаєцьким Андрієм та Березовським Василем стосовно планів та очікувань на змагання 5-10 травня у м. Коростишів:
“Дійсно, минулого року збірна команда Київської обл. вперше у своїй історії (20 років) святкувала перемогу у командному заліку КЧУ. І, напевно, ми були б поганими тренерами, якби їхали на змагання не ставлячи перед командою завдання перемогти. Та не лише наша команда спрямована на перемогу. На нашу думку, є 4 команди які цього року розіграють нагороди у командному заліку: м.Києва, Харківської, Київської та Сумської обл. Досить сильною є команда Вінницької обл. Збірна команда Дніпропетровської обл. буде мати деякі переваги пов’язані з наявністю подібних місцевостей на Дніпропетровщині. Тож претендентів на перемогу вистачає! Для когось можливо буде дивним, що серед ймовірних фаворитів є збірна команда м. Києва. Та цього року у киян все ж є досить потужний потенціал – це спортсмени-дефлімпійці (Мельник Яна, Санькін Олександр, Ніколаєнко Руслан, Суренян Нвер, Фокін Артем). Вони більш ніж мотивовані на останній етап відборів на Дефлімпійські Ігри. Крім того вони здійснили потужну і тривалу підготовку до сезону, тож цілком можливо, що цих спортсменів ми зможемо побачити на п’єдесталі пошани.
Якщо порівнювати збірну команду Київської обл. зразка 2016 і зразка 2017, то якихось докорінних змін не відбулось. Основна ставка у нашій збірній здійснюється на спортсменів груп юнаків та юніорів. В цілому команда пристойно пройшла базову підготовку, спортсмени знаходяться в гарній спортивній формі і ми чекаємо від них вдалих виступів. На привеликий жаль команду не можуть підтримати одні з лідерів – Гичко Віталій та Москаленко Дар’я. Віталій знаходиться у Швеції, а Даша ще не відновилась після травми. Але у нашій команді є свої «козирні карти». Це спортсмени еліти, МСУ: Федорова Олена, Щукін Костянтин та Купрієць Антон. Костянтин сильний в технічному плані спортсмен і на цій місцевості може полоскотати нерви лідерам збірної. Але головний секрет стабільних виступів нашої команди криється у досить простих речах: усвідомлене відношення до тренувань, бажання розвиватись та розкривати власний потенціал.
Спортсмени збірної команди Київщини впевнено почуваються на спринтерських дистанціях. Тож, на нашу думку, саме в цій дисципліні ми зможемо набрати найбільшу кількість очок. Досвіду роботи на місцевості, яку ми побачимо у Коростишеві на середній і довгій дистанціях наші спортсмени не мають. Але його також не мають і більшість спортсменів з інших областей. Тож, сподіваємось, що нашим спортсменам вистачить технічного потенціалу для вдалого виступу. Збірна команда Київщини стабільна і зазвичай демонструє пристойні результати в естафеті. І значною мірою перемога у загальнокомандному заліку залежатиме саме від кількості очок набраних в естафеті. Одна знята команда може схилити важелі в ту чи іншу сторону. Тому ставити на якусь одну дисципліну можливо, але для перемоги у командному заліку цього замало.
Для кожної вікової групи є свої важливі завдання. КЧУ є останнім етапом відборів до юнацької та юніорських збірних команд. Деякі спортсмени вже вирішили питання щодо потрапляння до складу цих збірних, а багатьом потрібно докласти значних зусиль, щоб пройти крізь сито відборів. І ще одне завдання, швидше мрія: побачити наших дівчат в естафеті по групі Ж-21Е на 1-ій сходинці п’єдесталу пошани.”
Та доки більшість українських орієнтувальників готується до КЧУ, Ольга Панченко тренується за межами України та готується до міжнародних стартів. Жорстка Атлетика поспілкувалася з Ольгою щодо її форми, підготовки та найближчих планів.
“У мене була травма задньої поверхні стегна – атрофія м’язів. Процес лікування травми і відновлення після неї дуже і дуже довгий. Відповідно і тренувальний процес – необхідно заново всьому навчити м’язи. Фізична форма постійно розвивається, стає все кращою. Достатньо багато часу, я би навіть сказала більшу частину мого тренувального часу займають вправи: відновлювальні, профілактичні та тренувальні. Вважаю, саме завдяки їм я зуміла прийти в ту фізичну форму, у якій зараз знаходжусь. Через обмеження навантаження для задньої поверхні стегна після травми бігові об’єми на сьогодні не такі вже й великі.
Збір в Естонії в середині квітня дуже сподобався – нова місцевість, яка дає можливість випробувати по новому свої навички орієнтування. Запам’ятався збір завалами у лісі, холодною погодою та теплою сауною 🙂 Місцевість достатньо технічна, насичена. Не була готова постійно “боротися” з підліском у листяному лісі. Працювати завжди є над чим, хотілося б максимально підігнати швидкість та рутину мого орієнтування під місцевість, над чим і хочу продовжити працювати на наступних зборах.
Подальші плани – тестові старти в Естонії, Кубок Світу в Фінляндії. В липні буду бігти естафету Jukola за мій шведський клуб. Після відборів буде видно які мої подальші плани, пов’язані з національною збірною.”
Бажаємо Ользі швидкого відновлення та впевненого потрапляння до складу збірної.
Та вже зовсім скоро дізнаємося, яка ж команда стане найсильнішою цього року!
