Втрачена стабільність, пошук причин і психологічний тиск – Юлія Левченко відверто розповіла про найскладніший період у своїй кар’єрі.
Після дев’яти років поза світовими подіумами стрибунка у висоту Юлія Левченко нарешті пробила тривалу серію невдач, виборовши срібло чемпіонату світу у приміщенні, який нещодавно відбувся у Торуні. 29-річна атлетка безпомилково подолала всі свої висоти, включно з 1,99, які стали вирішальними у здобутті медалі. Як вдалося подолати кар’єрну кризу, Левченко днями розповіла в прямому ефірі програми «Сніданок з 1+1».
– Я дуже довго не розуміла, що зі мною відбувається. Тому що, в принципі, фізично я була готова і відчувала себе добре, і в мене вже був такий бекграунд, коли я розуміла, як себе поводити на змаганнях, як показувати високі результати. Але в якийсь момент я втратила стабільність: тільки виходжу на якийсь класний результат – знову не виходить. І отакі гойдалки в мене були років п’ять.
– А чому, яка була причина?
– Я не могла знайти причину, бо я виходжу і думаю: «Ну все, зараз вийде», але ні. Але потім я зрозуміла в якийсь момент, коли вже люди почали мене питати: «Як ти вийшла після цього?».
Я дуже відповідально до цього ставилася, мені здавалося, що якщо я не виграю зараз медаль або не покажу результат — просто життя закінчується. Я дуже серйозно все це сприймала. Але насправді не треба так до цього ставитися — ні до чого не треба. Треба робити свою справу, прикладати зусилля, але не потрібно себе «душити», не треба себе кожного разу «давай-давай» — пушити. Бо результати найкраще відкриваються там, де ти відчуваєш свободу. І от ця свобода і легкість класно додаються до тих зусиль, які ти зробив на тренуваннях, і ти можеш показати результат.
Я б дуже хотіла знати це раніше, але так складається доля, що поки ти сам не пройдеш цей шлях — ти цього не зрозумієш.
Іншу частину цього інтерв’ю читайте за посиланням нижче:
Історія успіху Юлії Левченко: від «пенсіонерки» в гімнастиці до зірки легкої атлетики
