Одна з найдосвідченіших українських бар’єристок, фіналістка Олімпіади в Токіо, і учасниця трьох Ігор – Вікторія Ткачук, не брала участі в змаганнях після Парижу- 2025.
Днями вперше, за рік вийшла в сектор на Чемпіонаті України у Львові. Свою коронну дистанцію Вікторія впевнено виграла з часом 57,50.
Що стоїть за цією перемогою, і чи означає вона повернення в сектор – “Жорстка Атлетика” розпитала у Вікторії особисто.
-Чому ми не бачили Вас цілий рік на доріжках? На початку сезону Ви були заявлені Діамантовій лізі, але не виступали – що сталося?
Після Парижу я спочатку відпочивала та відновлювалася морально, потім шукала всі можливі шляхи як вилікувати травму та почати знову тренуватися на всі 100%, це зайняло трохи більше часу, аніж я розраховувала. Травма виявилася серйозна – значне пошкодження сухожилля у прикріпленні заднього м’яза стегна, сідничний нерв також дуже змінив плани на гарний сезон. Щось вдалося вилікувати до Парижу щось ні. І через те, що больовий поріг в мене вже змінився, я вчасно не зупинилася та перенавантажила стопу, через це я скасовувала поступово четверо змагань (до чемпіонату України).
Кожного разу коли взувала шиповки та робила тренування то можна сказати відкидала себе назад у відновленні, та через те, що це сталося вже практично в сезоні, ми не можемо робити паузи як у базовій підготовці. Відразу скажу, підходила до всього максимально професійно та те що я змогла пробігти на чемпіонаті України саме барʼєри, відверто кажучи смішні секунди, та те які сили я приклала саме фізично мене приємно здивувало.
-Як почувалися на Чемпіонаті України, яку задачу ставили собі у Львові.
На Чемпіонаті України ставила собі за ціль принести максимальну кількість балів своїй області, бо вони підтримують мене ЗАВЖДИ. Був певний ризик, бо по суті якщо біг в шиповках по прямій для мене це було вже супер навантаження на стопу, то стартовий розгін з колодок, атака та схід з барʼєру на повороті це в багато разів більше навантаження. І це дуже хороший знак для мене що я змогла пробігти на змаганнях саме барʼєри (приймала рішення під наглядом професіоналів), значить я на правильному шляху, мені просто потрібно трохи більше часу.
Тому порадившись з тренером та командою вирішили не продовжувати сезон, бо гнатися за нормативом це великі ризики, а потрапляти до команди за рейтингом з урахуванням скасування багатьох змагань та пропуском минулого сезону вже пізно. Функціонально почуваюся прекрасно, зараз активно займуся відновленням, продовжую тренуватися (тільки вже без шиповок поки) та повернуся.
Фото:(с)Rune Sostack Clausen
Михайло Брудін: У Львові був налаштований на РВ, однак за день до змагань опинився під крапельницею
