«Гуцул Трейл 2023» став першим великим гірським забігом від початку повномасштабного вторгнення, який відбувся цими вихідними, 8-9 квітня, у Вижниці.
Зазвичай змагання включали в себе три дистанції, але цього року організатори «Твоя пригода» додали ще одну. В результаті учасники розбіглися по дистанціям: «Соколине око» (51 км, 3360 м набору), «Скельна Башта» (32,8 км, 2020м набору), «Виженка» (20 км, 1160 м набору) та «Назарова криниця» (10,5 км, 660 м набору).
За три дні до старту Чернівецьку область накрив сильний снігопад, через це, як зазначають організатори, трасу «Соколине око» довелося скорочувати до тридцяти п‘яти кілометрив та трохи змінювати маршрут дистанції «Скельна Башта». Тому вийшов не зовсім «весняний старт», який планували організатри, але:
«Порадувало, що велика кількість учасників таки змогла доїхати. Хоча місцева влада майже щодня запитувала, чи не будемо ми скасовувати змагання».
Усього ж зібралося близько 450 учасників, один з них, – срібний призер дистанції «Виженка» Роман Данилишин, поділився своїми враженнями з Жорсткою Атлетикою.
Про старт:
«Перш за все хочу підкреслити, що сприймаю можливість позмагатись та просто побігати під час війни, як величезну розкіш, якої вже завтра може не бути. Безмежна подяка та повага всім, хто зараз боронить нашу країну, в тому числі бігунам та організаторам змагань. Вірю, що ще не раз зустрінемось на стежках!
Я не фанат ранніх весняних стартів, через мінливість погоди, стан стежок і, відповідно, технічність траси. Але довгий період без змагань спонукав піти на авантюру!»
Про трасу:
«За декілька днів до події випало багато свіжого снігу – місцями до 50 см. Тому не всі наважились приїхати, а та частина, яка прибула, перереєструвалась на коротші дистанції.
Очікував, що самі стежки будуть в гіршому стані. Перші 4-5 км бігли по протоптаних слідах від учасників довших дистанцій, тому було досить комфортно. А далі, після першого серйозного спуску довелось і самим робити стежку по свіжому снігу.
Найважчий стан стежок був на місці лісових доріг, де під свіжим снігом ховались розкатані траншеї від коліс та ями з водою чи болотом. Пам’ятаю, що в одному місці в, на перший погляд, неглибокій ямі, притрушеній снігом, провалився по коліна у воду. Пригода ще та! Ніколи не мав проблем з бродами, тому і цього разу не дуже звернув на них увагу»
Конкретно про забіг «Виженка»:
«Більшість дистанції долав разом з Андрієм Сочкою, який став третім. Ми змінювали одне одного, щоб маршрут попереду протоптував не хтось один. Інші ж учасники, які ситуативно то приєднувались, то відвалювались від нашого дуету, не проявляли ініціативи вести забіг.
Ну, а результат нашої дистанції вирішився десь за півтора кілометри до фінішу. На передостанньому довгому спуску я трохи відірвався від конкурентів і все йшло до того, що мав фінішувати першим. Але на невеличкому підйомі схопили судоми, які не дозволяли бігти вверх, тому довелось йти. Саме там мене обійшов Віталій Меркулов, який здобув перемогу. На спуску мої ноги почувались краще, по-трохи почав наздоганяти Віталія. Але таки трішки не вистачило дистанції, що поборотись на фінішній прямій. Тому закінчив гонку другим з відставанням у 3 секунди. Не ідеально, але все ж задоволений результатом».
Також про свої «блукання» та враження розказав переможець «Скельної Башти» Віталій Паращук:
«Навіть з ідеальною маркерованою трасою у мене без блукань не обійшлося. На 5 км звернув не , в результаті набіг зайвих три кілометри.
Початок гонки, а я вже відстаю від лідерів і всіх учасників. Але руки не опустилися і ноги включились в роботу, і от за пару кілометрів вже наздогнав та обігнав більше шістдесяти людей. Як не крути я вже мав досвід блукання, особливо в горах!
Дякую усій команді «Твоя Пригода», Ви, провели змагання на найвищому рівні і зібрали досить велику кількість учасників. А це мега круто! Дев‘яносто відсотків траси біг разом з Ігор Зарембою, який став другим, він не давав мені привід розслабитися».
Фото: Арсен Петров
