15-16 травня по шаленим тропікам Florida Keys, пройшов ультразабіг, у якому без українців не обійшлось!
Забіги проводились на таких дистанціях: 100 миль, 50 миль, 50 км, та командні естафети 100 та 50 миль.
Організатори забігу KEYS100 сприяють збору коштів для «Онкологічного фонду Florida Keys», які зможуть проводити наукові роботи, безкоштовні скрінінги для онкохворих пацієнтів та їх підтримки.
Отже, Олексій вирішив «грати на всі гроші» та обрав дистанцію 100 миль, яка підкорилась йому за 23:07:36 год, фінішував 15-м, та став першим у віковій. Ну це взагалі якийсь космос!
Що ж тут говорити, читайте розповідь від самого бігуна:
Розкажіть трошки про цю ультру нашим читачам.
Я щасливий, що фінішував на «Keys 100». Це був мій перший 100-мильний ультрамарафон.
Цей ультрамарафон проходить у тропіках, в місті Кі-Ларго і фінішує у найпівденнішій точці США – Кеу Уест.
Сама гонка проходила в умовах підвищеної вологості і високої температури повітря, недарма тільки половина учасників добирається до фінішу. Старт був о 5:30 ранку, а фінішував на наступний день о 4 ранку.
Як у таких умовах взагалі біжиться?
Стартували по шість чоловік з різницею в три хвилини. Так як я стартував у другій хвилі, то і біг по прохолоді перші три години, потім настала спека. Перші 60 км пройшли порівняно добре, а після, спека починала прибивати і рятували часті зупинки з водою і їжею.
На 87 км був гарний міст протяжністю у 12 км, який необхідно було пробігти без допомоги команди.
Тут ти біжиш прямо над океаном і проти руху, так як іншого пішохідного шляху немає.
Після 100 км більшість перейшла на крок, адже спека стояла дуже велика і тут на перший план виходила витривалість бігунів.
Після заходу сонця темп дуже знизився і я чергував біг через ходьбу. Сам ультрамарафон дуже мальовничий, багато океану, заток, блакитного кольору вода, пеліканів, оленів і ігуан.
Фінішував о 4 ранку. Хочу сказати багато слів подяки моїй команді Григорію Сундуку і Інні Шерстовій, які були зі мною більше доби, поїли, розтирали, підбадьорювали, годували.
Фінішував на березі океану до світанку 15-м в загальному заліку та першим у віковій категорії, дуже щасливий.
Як проходила підготовка?
Підготовка проходила в Майямі, щоб краще акліматизуватися до забігу протягом 1,5 місяця, а в цілому підготовка займає 6 місяців.
Чому вам подобаються саме ультрамарафони?
Мені цікаві забіги на витривалість, після 14-16 годин – це вже інша гонка і інші відчуття. Можливість подолати таку дистанцію – це кожен раз заходити за межу твоїх можливостей.
Про що взагалі думається протягом цих 160 км?
У кожного своє… А так, про цілі, про рідних, про те, як правильно розкластись щоб добігти.
Фото: Олексія Кононенка, www.keys100.com
