Стрибки з жердиною – дуже особлива дисципліна для української легкої атлетики. Сильні традиція, сильна історія! А як відомо, традиції треба продовжувати. І схоже, саме цю почесну місію зараз на себе взяла киянка Яна Гладійчук.
Підопічна екс-рекордсменки світу Анжели Балахнової та титулованого стрибуна з жердиною Вадима Строгалєва на Чемпіонаті України на висоті 4,51 метри вже мала в кишені золоту нагороду, однак продовжила боротьбу (вже з нормативом на Чемпіонат Європи) і вже в статусі чемпіонки з першої спроби оновила свій особистий рекорд і виконала норматив у Торунь – 4,61 м.
Більше того спортсменка спробувала штурмувати висоту, що перевищує позначку національного рекорду (4,66 м). Про всі перепитії стрибків дізналися з перших вуст і спортсменки.
Яно, твої враження, емоції, наскільки задоволена?
Я дуже задоволена. Я маю ще переосмислити, щоб зрозуміти, що я задоволена, тому що у мене була дуже важлива мета цього року стрибнути на 4,61 м, щоб потрапити на Чемпіонат Європи і звісно дуже хотілося перемогти у Сумах. І якщо 4,51 я стрибала цього сезону, то 4,61 – це мій абсолютний особистий рекорд. І наче все до цього давно йшло, але постійно щось заважає. І ось це “щось” дуже засмучує. Цього разу було особливо багато факторів, які заважали. Все звелося до того, що я навіть могла сьогодні не виступати через самопочуття. Тому я дуже рада, що все вдалося, мабуть, це сталося на якихось морально-вольових зусиллях.
Ти ставила 4,66 м! Ти могла брати цю висоту, чи просто хотіла спробувати?
Я, звичайно, хотіла брати, тому що коли планка високо, то починається зовсім інакший стрибок. Я вже відчуваю, що це така картинка, яку хотілося б в майбутньому. Коли планка стоїть нижче, то це не виходить. А тут стрибки вищі, більш льотні і все складається під кінець змагань на важливих висотах як треба по техніці. Це дуже приємні стрибки, коли вони вдаються. І хочеться стрибати вище!
Ти саме цього сезону дуже сильно додала. Декілька тижнів тому ти стрибнула на 4,52 м і тут знову +10 сантиметрів.
Виходить так, що додала, насправді, я раніше, вже декілька сезонів тому, але я не могла реалізувати свої можливості. Тут маєш лише 3 спроби, ось якби їх було 5, мені здається, я б вже давно стрибала вище:) А так просто не завжди вдається викладатися в спробах і все ніяк не могла пробити результат.
До речі, багато в чому впливають і жердини, адже вони самі мені не належать. З ними нам дуже допомогли польські тренери. Вони побачили мене на змаганнях, коли у мене були дві різні жердини, які мені абсолютно не підходили і вони привезли нам цілу підбірку жердин з розрахунком на те, що ми їх викупимо, але ми досі не знайшли гроші, щоб це зробити, на жаль. От саме на них я додала і показала ті результати, які могла показати давно.
Цікава історія. Яка ж вартість жердин?
Це сума біля 4 тисяч доларів і я знаю, що цим питанням зараз займаються. Я сподіваюся, якщо я вже вище стрибаю і поїду на Чемпіонат Європи, то це пришвидшиться і мені їх допоможуть придбати. Від інвентарю в нашому виді дуже багато чого залежить, він індивідуальний і мені цього не вистачало років шість.
З одного боку – дякувати Богу, що так вийшло, що нам допомогли, а з іншої – поки що нічого не вирішилося.
Також дуже на це сподіваємося! Скажи, чи є ще якісь плани у тебе по стартам до Чемпіонату Європи?
Так, в планах ще як мінімум один старт. І, можливо, мене ще покличуть на один дуже хороший старт з таким результатом. Тож сподіваюсь, їх буде два і плюс чемпіонат Європи. Це такі мої мрії, які дуже близькі до того, аби стати реальністю.
Ти сьогодні розуміла, що 4,66 – це по рекорду України?
Ні, я не розуміла, просто хотілося вище! Я просто хочу технічно стрибати, коли все вдається, то я отримую величезне задоволення від цього, тому що я дуже довго до цього йду. На табло цифра не мала значення, мало значення те, що я це роблю краще, ніж завжди.
Насамкінець! Дуже хочеться ще почути декілька слів про тренерів, вони у тебе титуловані спортсмени!
Мої тренери дуже мотивують і стимулюють нас бути хорошими спортсменами. Вони доповнюють один одного, тому що вони дуже різні за характером. І якщо б був хтось один, то нам би не вистачало тієї протилежності. А так нас десь хвалять, десь сварять і все одразу!
Фото: Дмитро Вакулка
