25-26 липня у Києві на Трухановому острові відбулося таке довгоочікуване багатьма любителями бігу свято офлайн-бігу – Київський Ультрамарафон (Kyiv Ultramarathon 2020), організоване біговим клубом ТОР RUNNERS. Усі охочі мали можливість позмагатися на дистанціях 30км, 50км та 100км як індивідуально, так і в естафетах (на дистанціях 50км та 100км).
На 100-кілометровій дистанції учасники мали подолати 14 кіл. У чоловіків більш ніж на годину вдалося покращити рекорд траси Володимиру Юрчуку із Івано-Франківська. Ось якою була перша п’ятірка фінішерів:
- Володимир Юрчук – 7:12:01
- Андрій Павелко – 7:39:34
- Сергій Година – 8:05:34
- Назарій Гнат – 8:10:40
- Віктор Романюк – 8:30:12
Ми попросили переможця ультрамарафону, Володимира, поділитися враженнями від старту.
Володимир Юрчук – майстер спорту України з легкої атлетики (марафонський біг), персональний тренер, тренер та керівкик Gutsul running club.
Підготовка
До Київського Ультрамарафону я готувався цілеспрямовано. Вирішив це зробити тому що в першу чергу хотів отримати досвід. Адже працюю персональним тренером (он-лайн тренером) і багато моїх учнів (бігунів-аматорів) беруть участь в різних марафонських та ультрамарафонських дистанціях.
Також самому було цікаво: як там після 42км. Адже в класичному марафоні неодноразово приймав участь та виконав норматив майстра спорту України з легкої атлетики.
Ультрамарафон для мене був дебютом. Готувався принципово як спортсмен аматор, використовуючи свою методику тренування, яку і застосовую для своїх учнів. Тільки дану програму тренувань чітко адаптував під свій рівень тренованості та особливість дистанції.
Власне, відмінність в підготовці спортсмена-аматора і професіонала в тому, що аматор не має можливості тренуватись двічі на день. Та обов’язково після завантажувального, ударного тижня має йти тиждень розвантажувальний.
В моєму випадку на піковому етапі підготовки: ударний тиждень складав 200-220 км, розвантажувальний тиждень 120-130 км. Досвідченні ультраранери скажуть, що цього мало))
Тривалість спеціальної підготовки склала – 5-6 місяців. В підготовці велику увагу приділяю силовій витривалості, особливо на першому етапі підготовки (перших 2-3 місяця). Це загально-фізичні вправи, біг в гору, спеціальні бігові вправи. Все це в поєднанні з бігом при різній інтенсивності.
Загалом підготовка дуже нагадує підготовку до класичного марафону 42, 195 км. Тільки тут при бігових роботах не потрібно заходити за анаеробний поріг, не можна «закислятися».
І кілька слів про харчування під час підготовки. Уже як 6 місяців відмовився від м’яса. Покищо приємно здивований. Хоча раніше завжди був м’ясоїдом і дуже скептично ставився до людей, а особливо до своїх учнів, які були вегетаріанцями.
По дистанції
Гонка з перших кілометрів пішла не так, як я собі це уявляв. Думав, що перша половина дистанції буде проходити в’яло, флегматично з дуже економним бігом. Лідери будуть персуватися щільною групкою, ледь волочити ноги. Але відбулось все по-іншому. З перший кілометрів почалася тактична боротьба. Євген Глива обрав роль утікача, і вже на 20км вигравав 2хв в основної групи. Також інші учасники, зокрема хочу відзначити Віталія Олексюка, клуб «Епікур» який задавав достатньо високий темп. Віталій дуже талановитий спортсмен, але напевно були допущені помилки в підготовці, які призвели до невдалого виступу.
На перших 40км середній темп був 3:58/км. Досить швидко, не планував так. І це ще враховуючи, що мав проблеми з травленням починаючи з 20км, кілька разів зупинявся. Відповідно з 40км, як говорять бігуни, попав у жорстку «яму»: відчувалось сильне виснаження, спазмував шлунок. Неймовірно важко стало змушувати себе йти вперед, темп різко падав… Здавалось, ще мить і вже готовий перейти на ходьбу, зійти з дистанції. Але одразу згадав розповіді досвідчених ультрарафонців, що потрібно спробувати домовитись з собою, так би мовити обманути свій мозок. Тому я пообіцяв собі, пробігаю ще одне коло 7 км і, якщо мені не стане легше, я обіцяю, що зійду з дистанції. І дійсно, я перетерпів цей момент, пізніше стало легше, для мотивації уявив картинку, як я на фініші кричу від радості. Це мені додало мотивації, темп почав поступово зростати і вже на другій половині дистанції я вийшов в лідери. Далі було простіше, просто тримати темп щоб тебе не наздогнали.
Харчування на дистанції
Щодо харчування на самій дистанції то кожних 3.5км вода або енергетичний гель. Комбінував, керувався власними відчуттями. Після 40км щоб відновити нормальну роботу шлунку після розладу, приймав тільки кока-колу на кожному пункті гідратації, – це мені допомогло.
Обов’язково беріть з собою на забіг помічників, які б допомагали вам з індивідуальним харчуванням та емоційно підтримували. В моєму випадку це були моя кохана дружина Оксана та мій учень Олександр Редько! Їм велика подяка!
Тим, хто планує
Для бігунів-аматорів, які планують пробігти 100км можу сказати тільки таке: у вас має бути залізна мотивація і чітка відповідь для чого воно вам потрібно. Тому що неодноразово під час підготовки та вже безпосередньо на гонці ви будете задаватись цим питанням!
Для мене велика мотивація була моя бігова сім’я Gutsul Running Club, мої учні, які завжди мотивують рухатися вперед і досягати нових вершин. В мене просто не було права на помилку!
