Одна з лідерок українських стрибків у висоту, срібна призерка чемпіонату світу 2017 року та учасниця трьох Олімпійських ігор Юлія Левченко несподівано для себе відкрила ще один талант — поетичний. Про це спортсменка розповіла під час церемонії Ukraine Best Athletes 2025, організованої Асоціацією спортивних журналістів України (нагадаємо на цьому ж заході ще один несподіваний талант продемонстрував і молотоборець Михайло Кохан).
Під час урочистостей Левченко вручила нагороду АСЖУ «Ветеран — чемпіон» герою війни Руслану Марущаку. На сцені спортсменка поділилася особистим відкриттям: останнім часом у її житті з’явилася поезія і прочитала свій вірш.
Згодом Юлія пояснила, як усе почалося, у своєму Threads:
«Випадково для себе написала вірш!
Насправді, на зйомках я познайомилась з надзвичайною Дар’єю Лісіч. Я купила її збірку віршів, та якось вийшло, що і у мене почались слова сплітатися у риму.
Чи натхнення, чи “вірус”?»
Перший оприлюднений вірш Левченко — емоційний і глибоко рефлексивний текст про війну, надію, людське світло та тих, на кому сьогодні тримається країна. У рядках — біль і втома, але водночас віра в майбутнє, мрія про мир і вдячність захисникам, медикам, рятувальникам, усім, хто щодня тримає країну у темряві й на світлі:
І кожен рік — важкий, глибокий,
і наче свято, наче ні.
Тримаєм з трепетом в долоні
надію на нові часи,
Коли ракети не літають,
«Шахеди» зовсім не гудуть,
І стіл зі стравами від мами,
І тата вдома завжди ждуть;
Коли дитячий сміх лунає,
Коли не чув сигналу SOS,
Життя так фарбами заграє —
Лише б не світовий хаос.
У серці кожної людини
Жевріє світло — то душа,
Вона сюди прийшла повчитись
Любові, сенсу і добра.
Але так легко заблукати
В реаліях жорстких світів,
Де люди зовсім розучились
Тримати світлий орієнтир.
Та є герої в нашім часі,
Де дух добра та волі є,
Їх важко комусь подолати —
Вони з щитом та на щиті.
У тих, у кого є повага,
Хто має ціль життя пройти,
Достойно голову тримати,
Нащадкам змісти зберегти.
На них тримаємось надалі:
Хто гасить полум’я вночі,
Хто світло зранку нам вмикає,
Хто спить в окопі, в бліндажі.
На всі цю долю обирали —
Нормально мріяти про мир,
Тримати з трепетом в долоні
Надію про нові часи.
Переглянути цей допис в Instagram
Юлія Левченко святкує 28-річчя: досягнення, благодійність і підсумки сезону
