Минулого вікенду в Хусті відбувся чемпіонат України з легкої атлетики з бігу по шосе серед дорослих, молоді та юніорів, що проходив у рамках Хустського півмарафону.
На головній дистанції у жінок тріумфувала наша колега Наталя Бурковська, яка лише тиждень тому виграла “Десятку незламності” в Києві.
І от вам кілька цікавих фактів про перемогу Наталі в Хусті – у Чемпіонаті України вона брала участь вперше, перемогу виборола з особистим рекордом 1:18,06, потрапила в біг у дорослому віці, а цього сезону тренується у Марини Немченко. Достатньо вихідних даних, аби розпитати про це докладніше. Так ми і зробили.
Два старти дві перемоги – в чому секрет потужного початку сезону?
Думаю в грамотній підготовці, відновленні. Вмінні прислухатись до тренера. Все це у підсумку спрацювало.
Я азартна в плані тренувань, тому було дуже цікаво перевірити свою форму після зими, тому дуже себе не шкодувала і бігла, як могла. Чесно кажучи, не ставила собі за мету саме перемогу, бо конкуренція є і достойна.
Чи тяжко було бігти з різницею в тиждень?
Та ні, було супер. Тяжко було більше від дороги до Хуста. Якось не відпочила, відчувала що не відновилась.
Гадаю, краще було б приїхати хоча б за два дні, але це вже на майбутнє собі висновок зробила.
У графі “тренер” ми побачили ім’я Марини Немченко, розкажи про це докладніше.
Ми почали із січня співпрацювати. Вона взагалі нікого не тренує, бо в неї самої зараз спортивна карʼєра, але просто так склалося.
Тож можна сказати що її поради повпливали на твої результати?
Певною мірою так: і поради, і досвід, і підтримка і все-все в купі впливає на мене, адже біг починається в першу чергу з голови.
У півмарафоні тобі вдалося встановити особистий рекорд – задоволена?
Так, але мріяла ще й виконати норматив Майстра спорту. Лише 1 хвилину 6 секунд не вистачило. Але сподіваюся цього сезону ще все вийде.
Як відчувала себе в ролі дебютантки чемпіонату України? Статус додавав хвилювання, чи налаштовувалася як і на всі інші змагання?
Очікування були такі, неначе щось буде інакше, але насправді, все сталось як завжди: налаштування, переживання перед стартом і той самий бажаний фініш. Виявилось це не так страшно, тому, можливо, ще колись візьму участь в Чемпіонаті України.
Скільки часу пройшло від того, як ти почала займатися бігом, до золота Чемпіонату України?
Я почала бігати у 2018. Але це було більше для задоволення, і аж ніяк заради амбіцій. Потім брала участь у стартах і кілька років побігувала в задоволення. Приблизно у 2023 мені це набридло, і захотілось чогось більшого, тож вирішила спробувати взятись за біг по серйозніше. І це мене привело до цієї точки, де я зараз є. Все-таки це хобі, тому приємно, що є якийсь прогрес.
На яких стартах ми побачимо тебе найближчим часом?
В Черкасах побіжу 10 км, і потім половинка незламності від Run Ukraine.
Вікторія Калюжна відкрила сезон на подіумі варшавського півмарафону
