Нещодавно Ярославу Магучіх було визнано найкращою легкоатлеткою року в світі у технічних видах. Нагадаємо, 2024-го українка побила один з найдавніших світових рекордів у легкій атлетиці, перевершивши досягнення Стефки Костадінової, яке трималося з 1987 року. Крім того, виборола золото Олімпіади в Парижі, стала віце-чемпіонкою світу у приміщенні та чемпіонкою Європи.
Днями на Світова Атлетика опублікувала велике інтерв’ю з Ярославою.
Цього року ти досягла двох вершин у легкій атлетиці – олімпійського золота та світового рекорду 2,10 м. Чи можеш поділитись своїми враженнями від цих здобутків?
Це був фантастичний рік для мене, тому що здійснились мої дві мрії – виграти олімпійське золото і встановити світовий рекорд. І найголовніше для мене – я змогла привезти це додому, до моїх співвітчизників. Я щойно провела два місяці в Україні, в рідному Дніпрі. Це були фантастичні два місяці, незважаючи на ракетні удари.
Перед 2024 роком мої особисті рекорди були 2,06 м у приміщенні та 2,05 м на відкритому повітрі, тож цього року я покращила результат на 4 сантиметри. У стрибках у висоту кожен сантиметр має значення. Але я мала хорошу форму і була готова стрибнути вище за свій особистий рекорд. Мала потужну мотивацію.
Ти додала один сантиметр до світового рекорду, встановленого Стефкою Костадіновою на чемпіонаті світу 1987 року в Римі, коли подолала 2,10 м на етапі Діамантової ліги в Парижі. Як довго ти серйозно мріяла про це?
Світовий рекорд був моєю мрією, моєю метою. Я завжди вірила, що це станеться одного дня. Мій менеджер завжди казав, що я зможу, що все можливо. Але багато хто говорив, що це один з найстаріших рекордів, і можливість його побити вже вичерпана.
Тепер я це зробила і довела, що жінки можуть стрибати вище 2,09 м – і я сподіваюся, що зможу стрибнути і вище 2,10 м.
У спорті найважливіша річ – це психіка. Коли ти приходиш на стадіон, ти маєш бути готовою показати результати своєї роботи.
Того ранку на змаганнях у Парижі я була готова, я була у хорошій формі, і в мене було відчуття, що має статися щось хороше – і це сталося.
Я припустилася кількох помилок. А потім сталося щось фантастичне. Спочатку я подолала 2,07 м, встановивши національний рекорд. Я була такою щасливою. Я відчула, що можу спробувати 2,10 м, і сказала це своєму тренеру Тетяні Степановій.
Я щойно оговталась після незначної травми, і, звісно, Олімпійські ігри наближались. Але я сказала, що спробую один раз. І вона відповіла: ‘Добре. Давай спробуємо. Продовжуй працювати.’
Я відійшла, думаючи: ‘Так, я можу це зробити! Я готова стрибати.’ І тоді я попросила глядачів аплодувати. І я зробила це з першої спроби! Це було неймовірне, фантастичне відчуття.
Іноді атлети краще відчувають своє тіло. Тренери можуть побачити помилки, але вони не можуть відчути, що відбувається у твоєму тілі.
Усвідомлення цієї події прийшло тільки тоді, коли я повернулася в Україну і провела два місяці вдома. Я думала: “Так, ми з моєю командою зробили історію”.
Який баланс між психологічним та фізичними аспектами у твоєму виступі? Це 60 на 40, чи 40 на 60, чи 50 на 50?
Я думаю, що це 50 на 50. Ти можеш бути фізично готовою на 100 відсотків, але якщо ти не готова морально, ти не покажеш хорошого результату. У спорті психологія – це найважливіша річ, яка має бути правильною. Коли ти приходиш на стадіон, ти маєш бути готовою показати результати своєї роботи.
Я знаю багатьох людей, які тренуються і показують хороші результати. Але коли вони потрапляють на стадіон, бачать багато людей, відчувають тиск, і не можуть бігти або стрибати, бо вони надто хвилюються. Психологічно треба бути справді сильною і готовою до результатів.
Ти маєш зріст 1,82 м. Чи існує ідеальний зріст для стрибків у висоту – і чи є це твій зріст?
Я думаю, що для стрибунки у висоту найкраще бути близько 1,75 м – 1,80 м. Є дівчата, які мають зріст 1,90 м, але не завжди можуть добре стрибати, бо не розуміють, як працює їхнє тіло під час стрибка через планку. Ти повинна відчувати, як твоє тіло долає планку.
Ти подолала 2,00 м на Олімпійських іграх у Парижі 2024 року – цього було достатньо, щоб виграти завдяки кращому результату за кількістю спроб. Які твої враження від цього досвіду?
Світовий рекорд додав мені впевненості. Це були мої другі Олімпійські ігри, тож я вже знала, як це працює. Пам’ятаю, я сказала собі: ‘Я тепер володарка світового рекорду, і я повинна показати найкращі результати.’
Я подолала 2,00 м, і Нікола теж подолала цю висоту. Але мій тренер завжди говорить мені, що ти повинна намагатись подолати висоти з першої спроби, бо це іноді може означати медаль.
Я не відчувала великого тиску. Багато хто очікував від мене золото, але я намагалася не думати про це, намагалася насолоджуватись моментом, бо це було свято спорту. Я просто хотіла стрибати, і подарувати людям емоції.
Цього року ти відкрила сезон найкращим результатом в своїй кар`єрі, коли подолала 2,04 м в приміщенні в Коттбусі 31 січня. Чи відчувала ти тоді, що 2024 рік буде особливим для тебе?
Це були чудові змагання в Коттбусі на самому початку сезону. Коли я подолала 2,04 м, я була дуже щаслива, бо не стрибала так високо вже довгий час.
Перед початком сезону ми вирішили додати два кроки до мого розбігу, щоб зробити його 11 кроків. П’ять років я стрибала з однією технікою, але я стала швидшою і сильнішою, і ми хотіли вдосконалити техніку, щоб показати кращі результати, бо це був Олімпійський рік, а Олімпійські ігри – найважливіші змагання.
Я хотіла стрибати вище на Олімпійських іграх, я була готова. Моя тренерка була трохи засмученою! Але я сказала, що ми маємо радіти золотій медалі. На наступних іграх я б хотіла побити олімпійський рекорд 2,06 м.
Які твої головні цілі на 2025 рік?
У зимовому сезоні, ми маємо чемпіонат Європи в приміщенні та чемпіонат світу в приміщенні. Я з нетерпінням чекаю на це, тому що цей чемпіонат був перенесений з 2020 року, і нарешті він відбудеться. Я знаю, що у мене є багато шанувальників з Китаю – коли я була на Діамантовій лізі в Сямені, багато фанів підходили до мене і писали мені. Мій менеджер передавав мені багато листів від фанатів. Я чекаю повернення туди.
Я просто хочу насолоджуватись атмосферою та показати хороший результат. У мене вже є золота та срібна медалі з чемпіонатів світу в приміщенні, тож, звісно, я хочу виграти другу золоту медаль. Це моя мета.
Магучіх, Геращенко та Кохан взяли участь у зворушливій фотосесії до дня ЗСУ
