В перший вікенд зими, 3 грудня, відбувся марафон у Валенсії, де переможець Сісай Лемма став 4-им найшвидшим чоловіком планети, а також був встановлений чоловічий світовий рекорд у категорії 40+ Кененісою Бекеле.
Не менш гучною новиною стало те, що українка за походженням Софія Яремчук, яка з 2021 року виступає за Італію встановила національний рекорд Італії з марафону, знявши 28 секунд з результату, який 11 років тримався за Валерією Старнео.
Софія показала досить солідний час – 2:23:16 і стала дев’ятою найшвидшою жінкою цього марафону.
Редакція Жорсткої Атлетики не змогла пройти повз такого прориву українки, та дізналась у рекордсменки про деталі підготовки і сам забіг.
Вітаємо з таким гарним результатом і встановленням NR! Розповідай, які в тебе враження після фінішу?
Все дуже класно. Я щаслива, що добігла, є відчуття полегшення, нарешті закінчилась підготовка і сам марафон. Голова трішки звільнилась від думок типу: “фільтрувати за тиждень до марафону те, що їси, думати про завтрашнє подвійне тренування, чи налаштовуватись довгу 37 км”.
Як конкуренція? Чи мотивували тебе суперниці до результату?
Насправді я була сфокусована на собі. В мене була задача показати результат 2:24-2:23, бігти стабільно і мої думки були зайняті тільки цим, тому, навіть не звертала на них увагу. Була більше зосереджена на пейсмейкерах і на своїх силах. Що круто – на змаганнях була велика кількість аматорів, особливо чоловіків, і навіть якби не було пейсмейкерів, я б все одно бігла в компанії. Дуже приємно, що встановила національний рекорд.
Що скажеш про організацію і трасу? Сподобалась тобі?
Організація була чудова, як і траса. Всі умови були створені для швидкого, комфортного бігу. Тепер розумію, чому всі їдуть сюди бігти свій швидкий марафон. Можу сказати точно, що цей забіг відповідає золотому лейблу, це відчувається.
Як пройшла підготовка?
У вересні вдалося виїхати на 20 днів до Киргизії, потім був ЧС з півмарафону 1 жовтня і 30 жовтня чемпіонат по військовим, тому готувалась увесь інший час в основному в Римі. На довгі тренування виїжджали бігати за 100 км від Риму, бо в нас там є виміряні траси та гарні умови для тренування.
Чи притримувалась ти “марафонської” дієти?
Насправді ось ця так звана марафонська дієта по типу: харчування тільки білками з понеділка по середу, потім вже додавати вуглеводи за 3 дні до марафону – це радянський, давно застарілий підхід і я цього не роблю, вважаю це знущанням для організму. Марафонцям важливо мати у раціоні і білки і вуглеводи, адже на тренуваннях тілу необхідні ці компоненти.
Щодо мене, то за тиждень до марафону я харчувалась максимально просто, наприклад: біле м’ясо, риба, рис, макарони з додаванням оливкової олії і посипала пармезаном. Все досить просте, без соусів і різних додатків, тобто максимально “чисте” харчування. І буду відверта, такого харчування теж дуже важко дотримуватися.
Софія, а чому саме марафон? Чим він завоював тебе?
Тому що це марафон:) Просто подобається, є в ньому щось. Перший марафон був 2:29:12, другий 2:25:36, третій 2:24:02, ну а сьогодні 2:23:16. Всі ці марафони такі різні у моєму сприйнятті. Щоразу вони мені дають щось нове, чомусь навчають. Щоразу ти не знаєш, на якому км в тебе може взяти судома, або взагалі її не бути. Щоразу ти не знаєш, чи буде та марафонська стіна, чи ні. Мені подобається досліджувати на що я здатна фізично і психологічно, кидати собі такий виклик. Я відчуваю, що це моя дистанція, вона мені гарно дається. Щось є у цьому навантаженні, я вже більш адаптувалась до тренувань та об’ємів, воно мені гарно заходить.
Це дуже непередбачувана дистанція, тут неможливо щось спрогнозувати, де не потрібно форсувати подій, а бути максимально в контакті зі своїм тілом та розумом.
Які твої подальші плани на старти? Всі кидаєш сили на підготовку до ОІ?
Планую пробігти ЧЄ в Римі наступного року з півмарафону і, звичайно, Олімпійські Ігри в Парижі. А ще, адреналін після сьогоднішнього виступу в мені говорить, що я задумалась про те, щоб взяти участь весною в марафоні безпосередньо перед ОІ, але я дуже сумніваюсь в цьому, буде видно.
Фото: Foto Fidal