Сьогодні, у перший день жовтня, у столиці відбувся Київський марафон Незламності від Run Ukraine. Більш ніж 5000 учасників змагалися на Трухановому острові. Перемогу ж на головній дистанції – марафоні – здобула рекордсменка України з добового бігу Олена Шевченко. Одеситка стала найшвидшою серед жінок і показала неочікуваний для себе результат – 3:04:16. Вона майже на чотири хвилини випередила срібну призерку Альону Лазареву (3:08:13) та на чотирнадцять – Ірину Згурську (3:18:50), яка виграла бронзу.
Жорстка Атлетика розпитала Олену про сім’ю, марафон та подальші плани.
Олено, вітаємо з перемогою у марафоні! Як сьогодні біглося?
Біглося швидко! Для мене це спринт. Я задоволена результатом, планувала за 3:10, але вийшло швидше – 3:04.
Наскільки ми розуміємо, марафон не був для тебе головним пріоритетом осені. Розкажи про свої плани на цей сезон?
Ні, не був. Через місяць буде чемпіонат світу з добового бігу, але я на нього не поїду, бо треба їхати за свій рахунок, а це буде в Тайбеї, що дуже дорого. Тому в цьому сезоні у мене нічого немає.
Марафонський…
Виходить, що так. Я родом з Одеси, а зараз з родиною мешкаю у Києві, тому вирішила пробігти.
Оскільки ти не стартуєш на ЧС, які в тебе подальші цілі та плани?
Буду готуватися на добовий біг. Звичайно хочеться побити свій власний національний рекорд у 240 км та вийти на «тумбочку» світового рівня – це моя мрія. Але для цього потрібно багато тренуватися та мати гарне відновлення: сауни, масажі, гірські збори. У мене цього немає, бо сім‘я, дитина та й війна. Тому зараз я ще не готова до світового рівня, можливо, наступного року буде кращий.
Як тобі вдається поєднувати довгі об‘ємні тренування та сім‘єю?
Ніяк не вдається (прим. – сміється). Я встаю о 5 ранку на тренування або бігаю в обід, коли дитина спить. Чоловік мені кожного разу каже: «Навіщо ти бігаєш?» Мабуть, якщо б я не бігала, то було б гірше. Для мене це така активна медитація, яка заспокоює і дає надію, що все буде добре і ми переможемо.